Оновлення правил КІК (Законопроєкт №8137) розглядає старший юрист Smartsolutions далі в статті.
З 1 січня 2022 року в Україні діють правила контрольованих іноземних компаній (КІК). За якими особи, що мають у власності або контролюють іноземні компанії, зобов’язані подавати звітність про прибуток таких компаній. А також сплачувати податок з такого прибутку, про що ми писали у попередній нашій статті: https://smartsolutions.ua/zakon-pro-kik-zagroza-startapam-chy-shlyah-do-rozvytku/
Станом на сьогодні у Верховній Раді готується до розгляду в другому читанні Законопроєкт №8137 від 19.10.2022, який, цілком імовірно, буде прийнятий до кінця 2023 року.
- Статус контролюючої особи визначається щодо іноземних компаній станом на 31 грудня календарного року. Така новація усуває невизначеність щодо того, як звітувати та розраховувати податок у випадках, якщо особа відчужила акції або частку в КІК протягом року.
- Додаткова підстава визнання особи контролером якщо особа та інший з подружжя, діти, володіють часткою в одній іноземній компанії. Їх частки підсумовуються при визначенні контролю над КІК. Тобто якщо у особи 8% акцій, а у її чоловіка 7% в одній компанії – вони сумарно обидва вважаються контролерами, і мають подавати звітність. Хоча окремо кожен з них не перевищує поріг в 10% володіння часткою.
Якщо ви хочете дізнатись детальніше про зміни у законодавстві про КІК або маєте необхідність отримати допомогу з питаннями, що виникають у зв’язку з набуттям статусу контролера іноземної компанії – команда Smartsolutions завжди готова надати професійну консультацію та допомогти з вирішенням ваших правових питань.
Станом на сьогодні у Верховній Раді готується до розгляду в другому читанні Законопроєкт №8137 від 19.10.2022, який, цілком імовірно, буде прийнятий до кінця 2023 року.
У цій статті ми ознайомимо вас із ключовими змінами, що заплановані згідно цього Законопроєкту:
1) Статус контролюючої особи визначається щодо іноземних компаній станом на 31 грудня календарного року. Така новація усуває невизначеність щодо того, як звітувати та розраховувати податок у випадках, якщо особа відчужила акції або частку в КІК протягом року.
2) Додаткова підстава визнання особи контролером – якщо особа та інший з подружжя, діти, батьки, усиновлювачі, опікуни/особи, над якими взято опіку, володіють часткою в одній іноземній компанії – їх частки підсумовуються при визначенні контролю над КІК. Тобто якщо у особи 8% акцій, а у її чоловіка 7% в одній компанії – вони сумарно обидва вважаються контролерами, і мають подавати звітність, хоча окремо кожен з них не перевищує поріг в 10% володіння часткою.
3) З тексту закону виключене положення, згідно якого доходи і витрати КІК за операціями з нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку офшорів, затвердженого Постановою №105 КМУ, визначались з дотриманням принципу «витягнутої руки».
Разом з тим, умови про застосування принципу «витягнутої руки» до таких операцій можуть бути наявними у законодавстві країни, в якій КІК зареєстрований або здійснює діяльність.
) Внесено ясність в положення, яке звільняє від оподаткування КІК за умови недосягнення доходом ліміту в 2 млн євро – для цього показника слід рахувати саме загальний дохід особи від діяльності усіх КІК (за вирахуванням непрямих податків). У чинній редакції формулювання цього положення можна трактувати як ліміт доходу (тобто обороту) кожної з компаній, а не контролюючої особи, що значно зменшувало можливість застосування пільги.
5) Звіт про КІК пропонується подавати не разом з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації про прибуток за відповідний календарний рік, а разом з відповідною декларацією за календарний рік, наступний за звітним – тобто звіт про прибутки КІК за 2022 рік включається до декларації про доходи за 2023 рік.
Разом з цим виключено положення, що надавало можливість подавати скорочені звіти про КІК у випадках, коли особа не має можливості скласти повний звіт у строк подачі декларації про доходи/прибуток.
6) Розширено перелік підстав для проведення документальної перевірки контролера КІК. Додано дві додаткові підстави:
– отримання податковою інформації, що свідчить про невідображення у звіті про КІК відомостей щодо наявних КІК та/або інформації про КІК, передбаченої формою звітності;
– отримання податковою інформації, що свідчить про неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення контролюючою особою про набуття частки в КІК.
Таким чином у випадку приховування відомостей про КІК від податкової – до вас може прийти перевірка.
7) Змінено відповідальність за порушення вимог щодо подачі повідомлення про набуття/зміну/відчуження частки КІК: штраф за кожен факт неповідомлення про набуття частки в КІК зменшено з 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи до 50 прожиткових мінімумів (станом 2023 рік – 13 200,00 грн.).
При цьому за прострочення подачі повідомлення додатково накладається штраф в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатної особи за кожен день неподання, але не більше 25 таких розмірів (станом на 2023 рік – 67 100,00 грн).
Додатково, зважаючи на надмірно великий розмір вказаного штрафу в чинній редакції закону, Законопроєкт пропонує звільнити контролерів від відповідальності за несвоєчасне подання повідомлень про набуття частки КІК в період з 01.01.2022 по дату набрання чинності цим законопроєктом – тобто за весь час дії законодавства про КІК.
Загалом Законопроєкт №8137 спрямований на усунення неузгодженостей, що існують в чинній редакції закону та деталізовано положення, що визначають порядок визначення власне статусу контролюючої особи.
Якщо ви хочете дізнатись детальніше про зміни у законодавстві про КІК або маєте необхідність отримати допомогу з питаннями, що виникають у зв’язку з набуттям статусу контролера іноземної компанії – команда Smartsolutions завжди готова надати професійну консультацію та допомогти з вирішенням ваших правових питань.
