Якщо ви досі не слідкували за Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – «Закон»), який запроваджує в Податковому кодексі України поняття «Контрольовані іноземні компанії» (КІК), то варто надолужити знання і ознайомитись з цією статтею.

КІК – це іноземні юридичні особи або у визначених випадках іноземні утворення без статусу юридичної особи (партнерства, трасти, фонди тощо), що знаходиться під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України.

Законом встановлено обов’язок резидентів України готувати та подавати спеціальну звітність у податкові органи та сплачувати податок з прибутку своїх компаній, які зареєстровані за кордоном.

Хто вважається контролером КІК?

Особа вважається контролером КІК, якщо вона:

– володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або більше ніж 10 відсотків (25% на час перехідного періоду, тобто в 2022 році), за умови що декілька резидентів України володіють частками в цій юридичній особі в сукупному розмірі 50 і більше відсотків; або

– окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами – здійснює фактичний контроль над КІК. Порядок визначення наявності фактичного контролю прописаний Законом, зокрема якщо особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

В яких випадках потрібно доплачувати в Україні податок з прибутку КІК та яким буде розмір такої доплати?

Контролер зобов’язаний сплатити різницю між податком, сплаченим в країні реєстрації КІК з прибутку та відсотковою ставкою для податку на прибуток, встановленою в Україні, тобто для фізичних осіб:

– 18% ПДФО + 1,5% військовий збір з нерозподіленого прибутку КІК;

– 9% ПДФО + 1,5% військовий збір, якщо отримані іноземні дивіденди від КІК до подання Звіту по КІК;

для юридичних осіб – 18% податку на прибуток.

Тобто якщо, до прикладу, компанія на Кіпрі сплачує 12,5% податку на прибуток – фізична особа контролер такої компанії в Україні повинна буде доплатити 5,5% податку з такого прибутку та 1,5% військового збору.

Закон встановлює широкий перелік випадків, за яких контролер звільняється від оподаткування, що певною мірою захищає осіб, які здійснюють інвестиційну діяльність та діяльність за кордоном. Головною ціллю Закону є все-ж-таки протидія практикам розмивання бази оподаткування та виведення прибутку компаній з-під оподаткування.

Якщо між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, то контролери звільнюються від оподаткування прибутку за дотримання однієї з умов:

– у яких частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів з усіх джерел. Доходи вважаються активними, якщо КІК фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів, має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо);

– якщо КІК сплачує податок на прибуток в країні реєстрації за ефективною ставкою, що є не меншою від ставки в Україні або меншою не більше ніж на 5%. Тобто якщо КІК сплачує податок з прибутку в країні реєстрації за ставкою 13% і більше – доплачувати податки в Україні не потрібно.

Крім цього, всі контролери звільняються від оподаткування КІК (незалежно від наявності договорів між Україною та країною реєстрації КІК), у випадках:

– якщо загальний сукупний дохід однієї контролюючої особи з усіх КІК за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду. Для прикладу, якщо особа контролює два КІК, з доходом від одного в розмірі 100 тис. євро та доходом від другого – 1200 тис. євро, то дохід від КІК не буде оподатковуватись в Україні, якщо ж дохід від одного КІК становить 300 тис. євро, а від другого – 1800 тис. євро, то оподатковується дохід від обох КІК, оскільки сукупно перевищено межу в 2 млн. євро (при цьому можна застосовувати до окремих КІК інші підстави для звільнення від оподаткування);

– якщо КІК є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на визнаній КМУ фондовій біржі;

– якщо КІК є організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

Контролер зобов’язаний самостійно розрахувати розмір скоригованого прибутку, виходячи з фінансової звітності КІК та сплатити в Україні податок на доходи із суми скоригованого прибутку такої іноземної компанії.

Які зобов’язання контролерів щодо подання звітності про КІК?

Подача звітності контролерами КІК може бути ключовою проблемою для власників іноземних компаній з невеликим рівнем прибутку, оскільки по-перше, навіть за умови звільнення від оподаткування за наявності відповідних підстав, контролер зобов’язаний щорічно подавати звітність, по-друге, штрафні санкції за порушення зобов’язань щодо КІК встановлені саме за не подачу або невчасну подачу звітності, і така відповідальність є досить значною.

Одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік контролер КІК зобов’язаний підготувати та подати до українських податкових органів звіт про КІК.

У звіті зазначається, зокрема, інформація про найменування, адресу, податковий та реєстраційний номери КІК, розмір частки контролера, структуру володіння, розмір доходів, розрахунок скоригованого прибутку, суми отриманих КІК дивідендів, суми прибутку КІК, виплачені контролеру, кількість працівників КІК.

Фізичні та юридичні особи резиденти України також будуть зобов’язані повідомляти податковий орган про:

– кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в КІК або початку здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою або «утворенням», що призводить до визнання контролюючою особою;

– кожне відчуження частки в КІК або припинення здійснення фактичного контролю над КІК, що призводить до втрати статусу контролера.

Таке повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю), за формою, встановленою Мінфіном. Вказане повідомлення не надсилається лише у випадку, якщо КІК є публічною компанією.

Разом з тим, Законом не визначено, в які строки потрібно подати повідомлення про участь в КІК, набуту до набрання чинності Закону.

На нашу думку, для запобігання можливих штрафів, таку інформацію варто подати до податкового органу протягом 60 днів з дати набрання Законом чинності.

Яка відповідальність передбачена за порушення вимог щодо подачі звітності про КІК?

За порушення вимог щодо подачі звітності про КІК передбачена наступна відповідальність:

– штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен факт неподання звіту про КІК (станом на 1 січня 2021 року це складатиме 227 тис грн.);

– штраф у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен факт несвоєчасного подання звіту про КІК (станом на 1 січня 2021 року це складатиме 113,5 тис грн.);

– штраф у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен факт неповідомлення про набуття частки в КІК (станом на 1 січня 2021 року це складатиме 681 тис грн.);

– штраф у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного (податкового) року, за кожен день прострочення подачі звіту про КІК після останнього дня для сплати штрафу за неподання звіту (станом на 1 січня 2021 року це складатиме 11,35 тис грн.).

Коли положення Закону набирають чинності?

Набрання чинності статтею 39-2 Податкового кодексу України, яка встановлює положення про регулювання оподаткування прибутку та подачі звітності про КІК має відбутись 01.01.2022 року. Після набрання чинності відповідними положеннями Податкового кодексу у контролерів виникає обов’язок повідомляти контролюючі органи про отримання або втрату контролю над КІК.

Обов’язок контролерів подавати звіти про КІК виникає разом із набранням чинності статтею 39-2 Податкового кодексу, а першим звітним роком буде 2022. Однак законодавець дозволяє відстрочити подання звіту за 2022 рік до 2024 року. Щоправда, варто зауважити, що в 2024 році контролер подаватиме одразу два звіти – за 2022 та 2023 роки.

На додачу, законодавець створює «безпечний» період подання звітності: штрафні санкції за порушення правил подання звітності та оподаткування КІК не будуть застосовуватись за результатами звітних періодів 2022-2023 років.

Наш погляд на нововведення в податкове законодавство:

Введення в законодавство положень, що регулюють оподаткування контрольованих іноземних компаній – це практика, яка була започаткована США, успішно діє в ЄС та яка є однією з вимог, які ставляться до України в рамках BEPS (від англ. «Base erosion and Profit Shifting) – міжнародного проекту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та країн G20 з розробки заходів протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування.

Дійсно, на перший погляд може здатись, що регулювання КІК, створює багато нових проблем для бізнесу, який у своїй діяльності прагне вийти за межі України та розвиватись на світовому ринку. Багато фахівців називають реформу КІК «тиранією стартапів» та роблять негативні огляди реформи, однак дієві реформи досить часто сприймаються суспільством негативно на перших етапах.

Враховуючи умови звільнення від оподаткування прибутку КІК та власне розміри оподаткування, які покладаються на контролерів, впевнено можна сказати, що бізнесу, який реально здійснює діяльність за кордоном, або тільки починає вихід на міжнародний ринок, не надто загрожують нововведення щодо КІК. Додаткові труднощі будуть пов’язані лише з поданням звітності та повідомлень про набуття/припинення статусу контролера.

Основний тягар по оподаткуванню КІК має лягти якраз на великий бізнес, який створює розгалужені корпоративні структури за кордоном з однією метою – зменшити обсяг податків, які сплачуються в Україні.

Головне в реалізації законодавства про КІК – це щоб ця прогресивна тенденція не зустрілась на практиці з досить поширеною схемою роботи податкових органів –накладення штрафів і донарахування податків, а вже якщо такі рішення оскаржуються платником податків в суді – розгляд по суті чи є в діях платника податків порушення .

Команда Smartsolutions завжди готова надати професійну правову консультацію з питань, пов’язаних з КІК, допомогу з аналізом вашого бізнесу на відповідність вимогам законодавства про КІК, вирахуванням оподаткування та поданням звітності про КІК.

Контактна особа
Олександр Морозюк
Олександр Морозюк
Cтарший юрист
Дізнатися більше
Рішення
Оподаткування та податкові спори
Корпоративне право
Останні публікації
Загальні збори акціонерів АТ в період воєнного стану: особливості та актуальні зміни Загальні збори акціонерів АТ в період воєнного стану: особливості та актуальні зміни
Старший юрист Smartsolutions аналізує особливості функціонування органів управління АТ на період дії
24-11-2022
Чергова перемога у боротьбі з піратством Чергова перемога у боротьбі з піратством
Іще один успішний кейс адвокатів Smartsolutions, які представляють інтереси «1+1 media» за напрямком
23-11-2022
Запровадження електронного документообігу в IT-компаніях Запровадження електронного документообігу в IT-компаніях
Розповідаємо, як впроваджувати ЕДО, на які моменти звернути увагу та що робити, якщо ваш контрагент
18-11-2022
facebook linkedin Viber Telegram WhatsApp mail phone phone