20 серпня 2026 року Кабінет Міністрів України повторно схвалив законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо запровадження звітності зі сталого розвитку та направив його на розгляд Верховної Ради.
Законопроєкт розробило Міністерство фінансів у межах виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. Документ наближає українське законодавство до європейських правил корпоративної звітності, зокрема вимог Директиви 2013/34/ЄС з урахуванням подальших змін.
Повторне схвалення пов’язане з формуванням нового складу Уряду. Попередній законопроєкт №13598, зареєстрований у Верховній Раді 4 серпня 2025 року, був відкликаний 16 липня 2026 року.
Що передбачає законопроєкт
Одна з ключових змін – запровадження обов’язкової звітності зі сталого розвитку за Європейськими стандартами звітності зі сталого розвитку (ESRS).
Згідно із законопроєктом, підприємства, на які поширюватиметься відповідний обов’язок, мають розкривати інформацію про вплив своєї діяльності на довкілля та суспільство, дотримання прав працівників і прав людини, антикорупційні заходи та питання корпоративного управління.
Звітність зі сталого розвитку готуватиметься за ESRS як окремий розділ звіту про управління та подаватиметься в електронному форматі за відповідною таксономією.
За оприлюдненою Мінфіном інформацією, обов’язок зі звітування охоплюватиме великі підприємства, чистий оборот яких перевищує 450 млн євро, а середня кількість працівників — 1000 осіб.
Першим звітним роком має стати 2028-й.
Як зміняться критерії категорій підприємств
Законопроєкт також переглядає фінансові критерії, за якими підприємства поділяються на мікро-, малі, середні та великі.
Запропоновані граничні показники активів та чистого обороту наближені до оновлених норм ЄС:
- для мікропідприємств — балансова вартість активів до 450 тис. євро та чистий оборот до 900 тис. євро;
- для малих підприємств — активи до 5 млн євро та чистий оборот до 10 млн євро;
- для середніх підприємств — активи до 25 млн євро та чистий оборот до 50 млн євро;
- для великих підприємств — активи понад 25 млн євро та чистий оборот понад 50 млн євро.
Критерій середньої кількості працівників для відповідних категорій підприємств залишається без змін.
Перегляд порогових показників має врахувати інфляційне зростання фінансових показників і точніше визначати категорію підприємства та відповідний обсяг звітних вимог.
Що зміниться для державних підприємств
Окремий блок законопроєкту стосується державного сектору.
Державні унітарні підприємства та господарські товариства, у яких державі належить понад 50% акцій або часток, мають перейти на ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності — МСФЗ.
Для них також передбачається обов’язкове регулярне складання звіту про управління.
Такі зміни мають наблизити підходи до корпоративної звітності державного сектору до міжнародних стандартів та підвищити прозорість інформації для інвесторів, партнерів та інших користувачів звітності.
ESG-звітність є частиною ширшої реформи
Підготовка до запровадження звітності зі сталого розвитку в Україні триває вже кілька років.
У жовтні 2024 року Кабінет Міністрів схвалив Стратегію запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку. Вона визначила поступове впровадження звітування відповідно до ESRS, підготовку нормативної бази та розвиток системи підтвердження такої звітності.
Законопроєкт, повторно схвалений Урядом у серпні 2026 року, продовжує реалізацію цієї Стратегії та враховує актуальні зміни європейського регулювання.
Для бізнесу такий розвиток законодавства означає поступове формування конкретних вимог до ESG-даних, внутрішніх процесів, корпоративного управління та звітності.
Що бізнесу варто зробити до 2028 року
Перший звітний рік запланований на 2028-й. Підготовка ESG-звітності потребує попередньої роботи з даними та внутрішніми процесами компанії.
Компаніям, які потенційно потрапляють до сфери застосування нових вимог, доцільно заздалегідь оцінити свою готовність до ESRS.
Практична підготовка може включати:
- визначення ESG-даних, які вже збирає компанія, та інформації, якої бракує;
- визначення відповідальних осіб і підрозділів;
- оцінку ESG-ризиків та суттєвих питань сталого розвитку;
- аналіз корпоративних політик і комплаєнс-процедур;
- формування системи збору, перевірки та зберігання ESG-даних;
- юридичну перевірку інформації, що підлягатиме розкриттю;
- підготовку бухгалтерських процесів і документації до ESG-звітування;
- адаптацію внутрішніх процедур до вимог ESRS.
Такий аудит дозволяє визначити прогалини до початку першого звітного періоду та сформувати план підготовки з урахуванням структури й процесів конкретної компанії.
Smartsolutions супроводжує проєкти сталого розвитку та ESG-комплаєнсу: допомагає бізнесу готуватися до вимог CSRD та ESRS, розробляти корпоративні політики й комплаєнс-процедури, проводити ESG Due Diligence, структурувати договірні відносини та ланцюги постачання, а також забезпечує юридичну, податкову та бухгалтерську підтримку ESG-звітності.
У партнерстві з міжнародною консалтинговою компанією Miltton команда Smartsolutions також поєднує юридичну, податкову та фінансову експертизу з компетенціями у сфері ESG-стратегії, оцінки подвійної суттєвості (Double Materiality Assessment), звітності та корпоративних комунікацій.
Для компаній, які потенційно підпадатимуть під майбутні вимоги, період до 2028 року дає можливість послідовно підготувати процеси, дані та документацію до нового формату звітування.
FAQ для статті —« Поширені запитання про ESG-звітність в Україні»
Коли в Україні запровадять обов’язкову ESG-звітність?
Згідно із законопроєктом, повторно схваленим Кабінетом Міністрів 20 серпня 2026 року, першим звітним роком має стати 2028 рік. Звітність зі сталого розвитку передбачається готувати відповідно до Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS).
Які компанії в Україні мають подавати звітність зі сталого розвитку?
За оприлюдненою Міністерством фінансів інформацією, обов’язкова звітність зі сталого розвитку передбачена для великих підприємств, чистий оборот яких перевищує 450 млн євро, а середня кількість працівників — 1000 осіб. Остаточні вимоги залежатимуть від редакції закону, яку ухвалить Верховна Рада.
Що потрібно буде розкривати в ESG-звітності?
Звітність зі сталого розвитку має містити інформацію про вплив діяльності підприємства на довкілля та суспільство, дотримання прав людини і прав працівників, антикорупційні заходи та питання корпоративного управління. Законопроєкт передбачає підготовку такої інформації відповідно до стандартів ESRS.
Що таке ESRS?
ESRS (European Sustainability Reporting Standards) — Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку. Вони визначають підходи до розкриття компаніями інформації щодо екологічних, соціальних та управлінських аспектів діяльності. Законопроєкт передбачає застосування ESRS для підготовки звітності зі сталого розвитку в Україні.
Як українському бізнесу підготуватися до ESG-звітності?
Підготовку варто почати з оцінки готовності компанії до вимог ESRS: визначити, які ESG-дані вже збираються, хто відповідає за них, яких даних бракує та які внутрішні процеси потребують адаптації. Наступні кроки можуть охоплювати перегляд корпоративних політик і комплаєнс-процедур, визначення ESG-ризиків, побудову системи збору й перевірки даних, а також юридичну та бухгалтерську підготовку до звітування.
Де бізнес може отримати допомогу з підготовкою до ESG-звітності?
Smartsolutions супроводжує компанії у підготовці до ESG та вимог CSRD/ESRS: від оцінки готовності та розробки корпоративних політик до ESG-комплаєнсу, юридичної й бухгалтерської підтримки звітності, ESG Due Diligence та податкового консультування у сфері сталого розвитку.
Контактна особа
