Концепція ESG (Environmental, Social, Governance) — це глобальний підхід до оцінки діяльності компаній не лише через фінансові показники, а й через їхній вплив на довкілля, суспільство та якість управління.
В українському законодавстві поняття ESG поки не має окремого визначення, проте його принципи вже поступово інтегруються через нормативні акти, що реалізують Концепцію сталого розвитку.
Нормативна база: стратегічний рівень
На сьогодні в Україні немає комплексного закону, який би регулював ESG, однак окремі його елементи закріплені в чинних актах.
Термін «ESG» уперше офіційно згадується у Білій книзі Національного банку України (НБУ) щодо управління ризиками.
Водночас основу нормативного регулювання становлять документи, ухвалені в межах реалізації резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 70/1 від 25 вересня 2015 року, якою затверджено Цілі сталого розвитку (Sustainable Development Goals, SDG).
Україна імплементувала ці принципи через:
- Цілі сталого розвитку до 2030 року;
- урядові завдання щодо їх реалізації, які охоплюють усі три напрями ESG;
- Стратегію запровадження звітності зі сталого розвитку, схвалену у 2024 році.
Згідно зі Стратегією, з 2025 року в Україні передбачено впровадження регулювання складання нефінансової звітності відповідно до Європейських стандартів звітності про сталий розвиток (European Sustainability Reporting Standards, ESRS).
Поточні вимоги до звітності
Великі підприємства вже зобов’язані готувати звіт про управління відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Цей звіт містить як фінансову, так і нефінансову інформацію. У Методичних рекомендаціях Мінфіну № 982 визначено основні напрями розкриття:
Екологічні аспекти (Environmental) — дані про вплив діяльності на довкілля: раціональне використання води, управління відходами, викиди парникових газів, споживання енергії та заходи з енергоефективності.
Соціальні аспекти (Social) — кількість працівників, частка жінок на керівних посадах, умови праці, охорона здоров’я, навчання персоналу, рівність можливостей, повага до прав людини, антикорупційні заходи.
Корпоративне управління (Governance) — структура органів управління, повноваження, політика корпоративного управління, дивідендна політика, внутрішній контроль, діяльність наглядових органів, прозорість володіння акціями, перспективи розвитку корпоративного управління.
Законодавче регулювання за напрямами ESG
Environmental (довкілля). Законодавчу основу складають:
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- Закон «Про управління відходами»;
- Закон «Про оцінку впливу на довкілля»;
- Закон «Про енергетичну ефективність»;
- а також норми земельного, водного та лісового кодексів.
Social (соціальна сфера). Регулюється:
- Кодексом законів про працю;
- законами «Про зайнятість населення», «Про відпустки», «Про пенсійне забезпечення»;
- законами «Про засади запобігання та протидії дискримінації», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Governance (управління). Базується на:
- Законі України «Про запобігання корупції»;
- Законі «Про доступ до публічної інформації»;
- Законах «Про акціонерні товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»;
- нормах щодо управління державною власністю та ринків капіталу.
Україна і ЄС: ключові орієнтири та відмінності
Україна орієнтується на стандарти Європейського Союзу. Ми порівняли вимоги ЄС та чинні українські норми, таблицю подано нижче.
| Блок | EU-вимога | Українська норма | Основна прогалина |
| E (Довкілля) | EU Taxonomy Regulation (2020/852) — розкриття частки Taxonomy-eligible діяльності (Climate Change Mitigation, Adaptation, Water Protection, Circular Economy, Pollution Control, Biodiversity). | Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», Закон № 2059-VIII (ОВД), Закон про відходи. | Відсутній зв’язок між нефінансовими показниками та EU Taxonomy (ст. 8): не вимагається розкриття CapEx/OpEx/Revenue за критеріями сталості. |
| E (Довкілля) | ESRS (European Sustainability Reporting Standards) E1 Climate — обов’язкове розкриття Scope 1–3 (прямі викиди, непрямі від енергії, інші непрямі). | Українські норми охоплюють звітність з викидів, ОВД та відходів, але не передбачають уніфікованого звіту за Scope 1–3. Стратегією імплементації ESRS (КМУ № 1015-р від 18.10.2024) передбачено план впровадження. | Обов’язкове вимірювання Scope 1–3 відсутнє; немає вимоги щодо кліматичних цілей у корпоративних звітностях. |
| S (Соціальна сфера) | CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) / ESRS S-set — розкриття інформації щодо умов праці, прав людини в ланцюгу постачання, diversity, health & safety. | Кодекс законів про працю, закони про рівність та інвалідність; частково в Методрекомендаціях Мінфіну № 982. | Відсутній уніфікований ESRS-рівень розкриття S-метрик (ланцюг постачання, права людини, PAI-індикатори). |
| G (Управління) | CSRD (Directive 2013/34/EU у ред. 2022/2464) — обов’язкова нефінансова звітність для широкого кола компаній, незалежна перевірка (assurance). | Закон № 996-XIV (ст. 11) встановлює обов’язок звіту про управління (Методрекомендації Мінфіну № 982). | Відсутня система обов’язкового assurance та цифрового маркування ESRS-звітів; поки лише перехідний режим. |
| Фінсектор (SFDR) | Sustainable Finance Disclosure Regulation (2019/2088) — вимога для фінансових установ щодо розкриття PAI (significant negative impacts of investments on ESG). | Український аналог SFDR відсутній; регуляція НБУ та НКЦПФР щодо ESG є фрагментованою. | Не існує комплексного регулювання PAI-вимог для фінансового сектору. |
Розвиток фінансового сектору: позиція НБУ
У квітні 2025 року Національний банк України оприлюднив Білу книгу з управління ESG-ризиками у фінансовому секторі.
Документ визначає підходи до звітування про ESG-ризики у банківській сфері та передбачає:
- розроблення нормативно-правового акту щодо управління ESG-ризиками у банках — до IV кварталу 2026 року;
- встановлення вимог до небанківських фінансових установ — у I кварталі 2027 року.
Очікується, що цей нормативно-правовий акт стане основою для подальшого запровадження обов’язкового управління ESG-ризиками для всіх учасників ринку.
Попри відсутність формального визначення ESG у законодавстві, його принципи вже вбудовані в українську нормативну систему через екологічні, соціальні та управлінські регулювання.
Подальша гармонізація з правом ЄС — логічний крок розвитку законодавства, який вимагає від бізнесу заздалегідь готуватися до нових стандартів прозорості та звітності.
Команда Smartsolutions консультує компанії щодо правових аспектів запровадження принципів ESG. Наші юристи допомагають бізнесу розібратися в нормативних вимогах, оцінити рівень готовності до звітності та підготувати внутрішні політики, що відповідають майбутнім стандартам ESRS (European Sustainability Reporting Standards). Разом із партнерами ми супроводжуємо процес адаптації бізнесів до нової системи нефінансової звітності — від правового аналізу до побудови корпоративної моделі управління сталим розвитком.
Контактна особа
