Українське законодавство не забороняє іноземцю бути директором українського ТОВ. Проте його призначення потребує врахування правил працевлаштування іноземців, а на практиці може впливати навіть на порядок створення компанії.
Окреме питання виникає, якщо директор постійно перебуває за кордоном або одночасно є єдиним учасником ТОВ.
Коли директору-іноземцю потрібен дозвіл
За загальним правилом український роботодавець застосовує працю іноземця на підставі відповідного дозволу, якщо іноземець не належить до категорій осіб, які можуть працювати без нього.
Посада директора сама по собі винятку не створює. Так само статус учасника чи бенефіціара компанії не звільняє від дозволу, якщо іноземець саме працевлаштовується в українському ТОВ.
Тому стандартний і найбезпечніший підхід при призначенні іноземця директором передбачає отримання дозволу та належне оформлення відносин із ним.
А якщо директор працює з-за кордону?
Тут ситуація менш однозначна. Закон говорить про застосування праці іноземців саме «на території України». Тому, якщо директор постійно перебуває в іншій державі та всі свої функції виконує дистанційно, буквальне тлумачення цієї норми дає аргумент, що дозвіл може не вимагатися.
Водночас прямого винятку для такого директора закон не встановлює. Немає й сформованої судової або адміністративної практики, яка б підтверджувала, що перебування за кордоном саме по собі звільняє керівника українського ТОВ від необхідності отримувати дозвіл.
Навпаки, наявна практика виходить із традиційної моделі, за якою для іноземців, призначених керівниками українських компаній, дозволи оформлюються. Питання про дистанційне виконання ними функцій з-за кордону судами окремо фактично не досліджувалося.
Є й практична сторона. Навіть якщо надалі директор планує управляти компанією дистанційно, для запуску банківського обслуговування, проходження ідентифікації чи оформлення електронного підпису залежно від процедур конкретного банку або надавача послуг може знадобитися його особиста присутність в Україні.
Тому до появи чіткого регулювання або сталої практики для директора-іноземця безпечніше отримувати дозвіл незалежно від того, чи планує він постійно працювати в Україні або переважно з-за кордону.
Що робити при створенні нового ТОВ
Особливо відчутною ця проблема стає при створенні компанії. При державній реєстрації ТОВ уже необхідно визначити його керівника, тоді як звернутися за дозволом на застосування праці іноземця може вже створена юридична особа.
Якщо майбутній директор є іноземцем і потребує дозволу, на практиці це створює додатковий етап. Спочатку ТОВ реєструється з іншим керівником, який може законно виконувати ці функції без такого дозволу. Після реєстрації компанія отримує дозвіл для іноземця, учасники призначають його директором та реєструють зміну керівника в ЄДР.
Тобто, бажання відразу мати директором іноземця може означати додаткові корпоративні рішення, реєстраційні дії та час на отримання дозволу.
Якщо іноземець володіє 100% ТОВ
Для єдиного учасника – фізичної особи існує інша модель.
Чинне законодавство дозволяє єдиному учаснику безпосередньо здійснювати управління товариством, якщо він прийняв відповідне рішення, а необхідні відомості внесені до ЄДР. Закон при цьому не обмежує таку можливість лише громадянами України.
У цьому випадку важливо розрізняти працевлаштування іноземця директором та безпосереднє управління ТОВ його єдиним учасником.
У другій моделі іноземець не наймається товариством на посаду директора, а здійснює управління на підставі свого корпоративного статусу. Відповідно, є аргументована позиція, що дозвіл на застосування праці тут взагалі не потрібен, оскільки відсутнє саме працевлаштування іноземця.
Це може бути особливо зручним при створенні нового ТОВ зі 100% іноземною участю: замість призначення тимчасового директора, отримання дозволу та подальшої зміни керівника можна від початку передбачити безпосереднє управління товариством єдиним учасником.
Водночас ця модель є відносно новою, і усталеної практики її застосування саме до іноземців поки немає. Тому статут, рішення єдиного учасника та відомості в ЄДР мають чітко відображати, що йдеться саме про безпосереднє управління товариством, а не про працевлаштування особи директором.
Який варіант обрати
Якщо іноземець є звичайним найманим директором українського ТОВ, найбезпечніше отримати дозвіл навіть тоді, коли він планує працювати переважно з-за кордону. Формулювання закону про застосування праці «на території України» дозволяє аргументувати інший підхід, однак прямого підтвердження такої позиції у практиці наразі немає.
Якщо ж іноземець є єдиним учасником ТОВ, варто окремо розглянути модель безпосереднього управління товариством без його працевлаштування директором. У певних випадках це дозволяє уникнути не лише дозвільної процедури, а й складної схеми з тимчасовим керівником при створенні компанії.
Водночас законодавство у сфері трудових відносин та працевлаштування іноземців зараз оновлюється, тому правила для транскордонної та дистанційної роботи в майбутньому можуть отримати більш чітке врегулювання.
Якщо ви плануєте створити українське ТОВ з іноземним керівником або визначаєте, як оформити управління компанією з іноземним учасником, ми допоможемо обрати модель, яка відповідатиме структурі вашого бізнесу та мінімізуватиме трудові й міграційні ризики.
Поширені запитання
Чи може іноземець бути директором українського ТОВ?
Так. Українське законодавство допускає призначення іноземця директором ТОВ за умови дотримання правил, що застосовуються до його роботи та оформлення відносин із компанією.
Чи потрібен іноземному директору дозвіл на роботу?
Чи можна працювати директором ТОВ з-за кордону без дозволу?
Як зареєструвати ТОВ, якщо майбутній директор — іноземець?
Чи може іноземець — єдиний учасник ТОВ — управляти ним без працевлаштування директором?
Які документи важливі для безпосереднього управління ТОВ єдиним учасником?
Контактна особа
