Актуально на: 10.11.2026
Коротка відповідь
Постанова Кабінету Міністрів № 1328 від 23 жовтня 2026 року змінила правила визначення критично важливих підприємств. Щоб отримати чи зберегти статус критично важливого для економіки, підприємство має показати, що тимчасове припинення або значне скорочення його діяльності через мобілізацію працівників завдасть шкоди обороноздатності держави, критичній інфраструктурі, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави, і підтвердити це перевірюваними показниками. Тест шкоди не стосується підприємств, визначених критично важливими для потреб Збройних Сил (виконавців і співвиконавців оборонних контрактів).
Для багатьох компаній статус критично важливого підприємства давно перестав бути формальністю. Від нього залежить, чи залишаться на робочих місцях інженери, технологи, водії, програмісти та керівники, без яких бізнес просто зупиниться. Тому будь-яка зміна правил бронювання впливає на безперервність роботи компанії.
23 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1328 «Деякі питання організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Вона суттєво оновила дві ключові процедури, затверджені постановою № 76: Порядок бронювання військовозобов’язаних та Критерії й порядок визначення критично важливих підприємств, установ та організацій.
Головна зміна сформульована в новій редакції пункту 4 Критеріїв. Тепер критично важливими для економіки та життєдіяльності населення «можуть бути визначені підприємства, установи, організації, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності яких у зв’язку з мобілізацією працівників завдасть шкоди обороноздатності держави, функціонуванню критичної інфраструктури, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави, що підтверджується перевірюваними показниками».
Іншими словами, відповідності формальним критеріям — сумі сплачених податків, рівню зарплат, відсутності боргів — більше недостатньо. Держава хоче бачити, що без працівників конкретної компанії постраждає щось важливе для країни, і бачити це в цифрах. Звідси й назва нашої статті: бронь тепер треба доводити.
Хто тепер вирішує питання бронювання: Координаційний центр замість Міноборони
Досі ключову роль у питаннях збільшення обсягів бронювання відігравали Міністерство оборони та Міжвідомча робоча група, утворена постановою Кабміну № 707. Постанова № 1328 виключила їх із цього процесу. Замість них з’явився новий орган — Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.
Формально це тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів. Очолюють його двоє співголів — заступник Міністра економіки та довкілля і заступник Міністра оборони. До складу входять представники профільних міністерств (цифрової трансформації, внутрішніх справ, відновлення, аграрної політики, енергетики), Офісу Президента, Генерального штабу, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Пенсійного фонду, Держпраці, а також Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та воєнної розвідки.
Попри «дорадчий» статус, на практиці без рекомендацій Координаційного центру не буде обходитися жодне важливе рішення:
- визначення підприємства критично важливим — як для економіки, так і для потреб армії;
- щорічне підтвердження цього статусу;
- збільшення кількості заброньованих працівників понад встановлений ліміт;
- погодження галузевих критеріїв, які затверджують міністерства та обласні адміністрації.
Координаційний центр може й сам рекомендувати скасувати статус критичності, зокрема за зверненнями правоохоронних органів. Такі рекомендації стають підставою для розгляду питання про скасування. Крім того, центр моніторитиме дані про військовозобов’язаних працівників компаній, які подаються на статус. Для цього він користується Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів («Оберіг»), порталом Пенсійного фонду та Дією, тобто бачитиме реальну картину, зможе порівняти заявлені цифри з реальними даними.
Засідання центру проводяться лише за участі обох співголів. Рекомендацію схвалюють більшістю голосів присутніх, а якщо голоси розділилися порівну — лише за підтримки обох співголів. На розгляд звернення відводиться до одного календарного місяця. У невідкладних випадках строк скорочується до семи робочих днів, але попросити про це може лише державний орган.
Важливий нюанс: бізнес не може звернутися до Координаційного центру напряму. Звертаються лише міністерства та обласні адміністрації. Компанія ж працює, як і раніше, зі «своїм» органом, тобто з тим міністерством чи адміністрацією, які приймали рішення про її критичність.
Що має довести критично важливе підприємство: тест шкоди в цифрах
Новий пункт 4 Критеріїв фактично запроваджує тест шкоди. Щоб отримати або зберегти статус критично важливого для економіки, підприємство має показати, що зупинка чи значне скорочення його діяльності через мобілізацію працівників зашкодить хоча б одній із чотирьох цінностей:
- обороноздатності держави – виконанню оборонних контрактів, виробництву та ремонту озброєння, техніки, безпілотних систем і боєприпасів;
- функціонуванню критичної інфраструктури;
- життєзабезпеченню населення – постачанню на внутрішній ринок товарів першої необхідності, продуктів харчування, ліків і пального;
- макрофінансовій стійкості держави – доходам бюджету, валютній виручці, інвестиціям у виробництво та відновлення.
Ця шкода має підтверджуватися «перевірюваними показниками». Що саме під цим розуміти, постанова не уточнює. Тому вже зараз варто готувати те, що можна перевірити: довідки про сплачені податки та валютну виручку, оборонні договори й субпідряди, включення об’єктів до переліку критичної інфраструктури, частку на регіональному ринку, кількість споживачів чи абонентів, розрахунок того, як скоротиться виробництво без конкретних працівників.
Для гуманітарної сфери встановлено ще вищу планку. Критично важливими можуть бути «виключно ті» організації, які мають критичне значення для функціонування держави в особливий період і безперервна діяльність яких необхідна під час особливого періоду.
Також постанова вперше закріплює перелік сфер, у яких діють критично важливі підприємства. Це оборонно-промисловий і паливно-енергетичний комплекси, житлово-комунальне господарство, добувна і переробна промисловість, агропромислове виробництво, роздрібна торгівля, будівництво, транспорт і логістика, інформаційні технології, банківська діяльність, охорона здоров’я, зв’язок, а також аварійно-рятувальні служби. Перелік не закритий: іншу сферу може погодити Координаційний центр за обґрунтованим зверненням профільного міністерства.
Водночас тест шкоди стосується не всіх. Підприємства, визначені критично важливими для потреб Збройних Сил, тобто виконавці та співвиконавці оборонних контрактів, і далі отримують статус за власними критеріями, пов’язаними з контрактами. Доводити шкоду від мобілізації їм не потрібно, хоча через Координаційний центр тепер проходять і вони.
Що буде з уже наданими статусами критичності?
Більшість компаній отримують статус критичності не лише за загальними критеріями (податки, зарплата, відсутність боргів), а й за галузевими. Їх встановлює кожне міністерство для своєї сфери або обласна адміністрація для свого регіону. Раніше такі критерії погоджували з Мінекономіки та Міноборони, тепер — з Координаційним центром.
Постанова зобов’язала міністерства та обласні адміністрації протягом десяти днів переглянути свої критерії з урахуванням нових правил, зокрема тесту шкоди. Після цього вони мають проаналізувати, чи відповідають оновленим критеріям уже визначені критично важливі підприємства. Якщо критерій, за яким компанія отримала статус, виключать, рішення про її критичність скасують.
Решта чинних рішень залишаються в силі до кінця строку, на який їх ухвалили. Але це лише відстрочка: під час щорічного підтвердження компанія вже проходитиме оцінку за новими правилами.
На момент підготовки статті оновлені галузеві критерії ще не оприлюднені всіма належними відомствами. Тому саме зараз варто з’ясувати, за яким конкретним критерієм і наказом ваша компанія отримала статус, і стежити за тим, що з цим критерієм станеться.
Ліміти бронювання: 50 %, 95 % і сім осіб
Базовий ліміт для більшості критично важливих підприємств не змінився: забронювати можна не більше 50 % військовозобов’язаних працівників. Змінився механізм його перевищення, а для окремих галузей — і сам ліміт.
Хто погоджує перевищення. Збільшити бронь понад 50 % тепер можна за рішенням того органу, який визначив підприємство критично важливим, з урахуванням рекомендацій Координаційного центру. Раніше це вирішувало Міністерство оборони. Для представництв іноземних компаній, іноземних медіа, Червоного Хреста та інших гуманітарних організацій перевищення ліміту погоджують відповідно Мінекономіки або Мінрозвитку, але теж після Координаційного центру.
Військовий облік як фільтр. З’явилася нова підстава для відмови у збільшенні ліміту: систематичні порушення керівником правил військового обліку. Зокрема, це два і більше документально підтверджених факти таких порушень за останні 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності. Отже, недбалий військовий облік тепер напряму коштує компанії броні.
Оборонка та енергетика: 95 % замість 100 %. Раніше працівники критично важливих установ оборонно-промислового комплексу (визначених Міноборони) та паливно-енергетичного комплексу (визначених Міненерго, разом із підрядниками та виробниками трансформаторного обладнання) бронювалися всі. Тепер діє ліміт 95 %. Обов’язково бронюються ті, хто безпосередньо залучений до виробничих процесів. Щонайменше 5 % персоналу, переважно адміністративного та допоміжного, залишаться без броні, якщо міністерство не погодить більший обсяг з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.
Донорські проєкти: не більше семи осіб. Для представництв донорських установ і виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги ліміт тепер рахують за кожним проєктом окремо. Можна забронювати 50 % військовозобов’язаних працівників, залучених до одного проєкту, але не більше семи осіб. Більшу кількість може погодити Державний секретар Кабінету Міністрів з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.
Після погодження. Рішення про збільшення ліміту ухвалюють на строк не більше одного року. Після того, як орган внесе новий ліміт через Дію, компанія має забронювати працівників протягом десяти робочих днів (раніше — п’яти). Якщо не встигне, рішення втрачає чинність.
8 грудня 2026 року: кінець «старих» лімітів. Рішення Міністра оборони про збільшення обсягів бронювання, ухвалені до 8 грудня 2025 року, діють протягом строку статусу критичності, але не довше ніж до 8 грудня 2026 року. Після цієї дати ліміт автоматично повертається до базового. Якщо ваша компанія має таке рішення, нову пропозицію через своє міністерство варто ініціювати вже зараз: лише розгляд у Координаційному центрі може тривати до місяця, а ще потрібен час на підготовку обґрунтування та роботу самого міністерства.
Скільки часу закладати на статус критичності: нові строки розгляду
Раніше міністерство мало розглянути звернення про визначення підприємства критично важливим і ухвалити рішення протягом десяти робочих днів. Тепер процедура складається з трьох етапів:
- до семи робочих днів — міністерство перевіряє відповідність критеріям і звертається до Координаційного центру;
- до одного календарного місяця — Координаційний центр надає рекомендації;
- до трьох робочих днів — міністерство ухвалює рішення або надсилає компанії лист про відмову з обґрунтуванням.
Отже, замість двох тижнів підприємству варто закладати півтора-два місяці. Так само проходить і щорічне підтвердження статусу. Якщо подати документи в останній момент, є ризик, що статус спливе раніше, ніж ухвалять нове рішення, і працівники тимчасово залишаться без відстрочки. Невипадково сама постанова окремо рекомендує бізнесу подавати документи завчасно.
Для виконавців і співвиконавців оборонних контрактів цей ризик ще відчутніший. Їхній статус і відстрочки працівників прив’язані до строку контракту, тому між завершенням одного контракту та статусом під новий може виникнути «пауза» у броні.
Серед позитивних змін варто відзначити одну. Заборгованість, що виникла через затримку бюджетних платежів, тепер не заважає відповідати критерію відсутності боргів. Для цього потрібна довідка розпорядника бюджетних коштів або Казначейства. Це важливо для підрядників держави, яким бюджет не заплатив вчасно.
Які компанії в зоні найбільшого ризику
Поки галузеві критерії не оновлені, говорити про наслідки для окремих галузей зарано. Втім, уже можна окреслити типові ситуації, у яких ризики найвищі.
«Статус без опори». Компанії, які отримали статус переважно завдяки галузевому критерію свого міністерства. Якщо цей критерій зникне або зміниться під час перегляду, статус можуть скасувати ще до завершення строку.
«Галузь поза списком». Сфери, яких немає в новому переліку: культура, медіа, освіта, наука, спорт, соціальні послуги, а також сервісний бізнес, який їх обслуговує. Для них статус можливий лише тоді, коли Координаційний центр окремо погодить сферу за зверненням міністерства, тобто через додатковий етап із непрогнозованим результатом.
«Молодий бізнес без історії». Стартапи та нещодавно створені компанії, у яких ще немає податкової історії, валютної виручки чи помітної частки ринку. Довести шкоду «перевірюваними показниками» їм найважче, тому доведеться шукати інші аргументи: участь в оборонних проєктах, роботу з критичною інфраструктурою, підтвердні листи від замовників.
«Оборонний ланцюжок». Співвиконавці та субпідрядники оборонних контрактів. Тест шкоди їх не стосується, але статус залежить від погодження їхньої участі замовником і від строку основного контракту. Будь-яка прогалина в документах тут швидко перетворюється на прогалину в броні.
Що залишилося невизначеним у постанові № 1328
Постанова № 1328 відповідає на питання «хто вирішує», але залишає без відповіді питання «як захиститися, якщо рішення несправедливе». Серед найбільш помітних прогалин:
- Рекомендації Координаційного центру неможливо оскаржити. Положення про центр не передбачає жодного порядку оскарження його рекомендацій. Компанія не є стороною розгляду і не отримує рекомендацію напряму, а дізнається лише про результат – рішення або лист про відмову від міністерства. Чи можна буде в адміністративному суді оскаржити такий лист і чи досліджуватиме суд рекомендацію центру, на якій він ґрунтується, — питання відкрите.
- Бізнес не має голосу в процедурі. Підприємство не може звернутися до центру самостійно, не бере участі в засіданні, а протоколи не оприлюднюються. Усі аргументи компанія доносить лише через своє міністерство.
- Відкритий перелік підстав для відмови. Порушення військового обліку названо підставою для відмови у збільшенні ліміту «зокрема». Отже, центр може відмовити й з інших причин, які ніде не визначені.
- Невизначені «перевірювані показники». Постанова вимагає доводити шкоду цифрами, але не каже, якими саме і в якому обсязі.
- Співвідношення тесту шкоди з іншими критеріями. Новий пункт 6 Критеріїв прямо передбачає, що відмова має обґрунтовуватися невідповідністю критеріям, визначеним пунктом 2 (податки, зарплата, борги, галузеві критерії тощо). Тест шкоди закріплено окремо, у пункті 4. Тож поки галузеві критерії не оновлені, є аргументи на користь того, що недоведена шкода сама по собі не може бути підставою для відмови.
- Що буде, якщо центр мовчить. Строк розгляду обмежено одним місяцем, але наслідків його порушення не передбачено.
- «Дорадчий» орган із вирішальним голосом. Формально центр лише надає рекомендації. Фактично ж без них не ухвалюється жодне рішення. Як таке поєднання впливатиме на відповідальність за рішення і на судовий контроль — ще одне питання без відповіді.
Окремо варто сказати про те, як саме працюватиме тест шкоди. Наразі це достеменно невідомо. У своїх комунікаціях Мінекономіки обіцяло, що тягар доказування шкоди не ляже на бізнес: тест має бути відображено в оновлених галузевих критеріях, тож компанії достатньо буде відповідати цим критеріям. Однак із тексту постанови це не випливає очевидно. Пункт 4 Критеріїв говорить про шкоду, «що підтверджується перевірюваними показниками», але не визначає, хто, як і якими документами має її підтверджувати. Поки оновлені галузеві критерії не оприлюднені, компаніям безпечніше виходити з того, що доводити шкоду, можливо, доведеться самостійно, і мати відповідні цифри напоготові.
Відповіді на ці запитання має дати практика застосування нових правил — як адміністративна, так і судова. Поки вона формується, найкращий захист для компанії — це якісно підготовлене звернення, у якому в міністерства і центру просто не залишиться підстав для сумнівів.
Що зробити компанії протягом місяця: чек-лист
- Проведіть «інвентаризацію» статусу. З’ясуйте, яке міністерство чи адміністрація визначили компанію критичною, за якими саме критеріями, до якої дати діє рішення, який ліміт бронювання встановлено і чи є рішення про його збільшення (і коли його ухвалили).
- Наведіть лад у військовому обліку. Перевірте облік за останні 12 місяців і усуньте порушення. Тепер від цього напряму залежить, чи погодять компанії більший ліміт.
- Сформуйте «Досьє критичності». Зберіть в одному місці цифри та документи, які підтверджують шкоду від мобілізації ваших працівників: податки, валютну виручку, оборонні договори, частку ринку, кількість споживачів, розрахунок втрат у разі зупинки виробництва.
- Складіть календар. Подавайте документи на підтвердження статусу щонайменше за два місяці до спливу його строку. Якщо маєте рішення Міноборони про збільшення ліміту, ухвалене до 8 грудня 2025 року, починайте підготовку нового звернення негайно.
- Стежте за оновленими критеріями і тримайте зв’язок зі «своїм» органом. Галузеві критерії ось-ось зміняться, а звернутися до Координаційного центру може лише міністерство чи адміністрація. Тож саме від якості вашої співпраці з ними залежить, наскільки переконливо ваші аргументи прозвучать на засіданні центру.
«Бронь з доказами» замість броні за замовчуванням
Постанова № 1328 змінює саму логіку бронювання. Раніше достатньо було відповідати формальним критеріям, тепер — переконати державу, що без ваших людей постраждає оборона, інфраструктура, постачання чи бюджет. Рішення стали централізованішими, строки — довшими, а вимоги до документів — вищими. Виграють компанії, які готуються до перегляду заздалегідь, до того як статус опиниться під загрозою.
1 хвилина самодіагностики: 5 питань власнику:
- Чи знаєте ви, за якими саме критеріями та чиїм рішенням ваша компанія отримала статус критичності і до якої дати він діє?
- Чи зможете ви цифрами підтвердити, що мобілізація ваших працівників зашкодить обороні, критичній інфраструктурі, постачанню населенню чи бюджету?
- Чи бездоганний військовий облік у компанії за останні 12 місяців і чи не було протоколів щодо керівника?
- Чи має компанія рішення Міноборони про збільшення ліміту бронювання, ухвалене до 8 грудня 2025 року?
- Чи заплановано подання на підтвердження статусу щонайменше за два місяці до спливу його строку?
Якщо хоча б на два питання відповідь негативна або ви не впевнені, варто вже зараз переглянути стратегію збереження статусу та броні.
Команда Smartsolutions може супроводити цей процес: проаналізувати чинне рішення про критичність і ризики його скасування, перевірити стан військового обліку, підготувати обґрунтування шкоди від мобілізації та «Досьє критичності», супроводити звернення до міністерства щодо визначення чи підтвердження статусу та збільшення ліміту бронювання, а за потреби — оскаржити відмову.
Your page rank:
Поширені запитання
Що змінила постанова № 1328 для критично важливих підприємств?
Нова редакція пункту 4 Критеріїв запроваджує тест шкоди: критично важливими для економіки та життєдіяльності населення «можуть бути визначені підприємства, установи, організації, тимчасове припинення або значне скорочення діяльності яких у зв’язку з мобілізацією працівників завдасть шкоди» обороноздатності, критичній інфраструктурі, життєзабезпеченню населення або макрофінансовій стійкості держави, що підтверджується перевірюваними показниками.
Хто тепер ухвалює рішення щодо критичності й збільшення броні?
Рішення ухвалює орган, який визначив підприємство критично важливим, з урахуванням рекомендацій Координаційного центру з організації бронювання. Раніше збільшення броні понад 50 % вирішувало Міністерство оборони. Бізнес не може звернутися до центру напряму: звертаються лише міністерства та обласні адміністрації.
Скільки часу закладати на визначення або підтвердження статусу?
Що буде з уже наданими статусами критичності?
Який ліміт бронювання діє тепер?
Базовий ліміт для більшості критично важливих підприємств не змінився: забронювати можна не більше 50 % військовозобов’язаних працівників. Для оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів діє ліміт 95 %. Для проєктів міжнародної технічної допомоги можна забронювати 50 % працівників проєкту, але не більше семи осіб.
Що робити, якщо є рішення Міноборони про збільшення ліміту, ухвалене до 8 грудня 2025 року?
Такі рішення діють протягом строку статусу критичності, але не довше ніж до 8 грудня 2026 року. Після цієї дати ліміт автоматично повертається до базового, тому нову пропозицію через своє міністерство варто ініціювати вже зараз.
Контактна особа












