У сучасних умовах глобалізації одним із основних векторів розвитку для держави є цифрова трансформація її економіки. Цифровізація здатна збільшити економічний потенціал країни, підвищити її ефективність і продуктивність та зберігати конкурентоспроможність поміж інших держав.
З 2020 року, після розробки всесвітньовідомого українського сервісу – Дія, Україна взяла курс на активну діджиталізацію економіки впродовж наступних десяти років. Одним із кроків імплементації цифрових технологій в економічне середовище є Закон України № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі ЗУ № 2888-ІХ), більш відомий як Закон про легалізацію електронних грошей (далі – е-гроші), що набирає чинності з 1 квітня 2023 року.
Суть та поняття «електронних грошей» згідно нормативно-правової бази
У ст.1 Закону України № 1591-IX «Про платіжні послуги» сформульовано визначення електронних грошей: «це одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей».
Простіше кажучи, електронні гроші – це окремий вид грошей, які випускаються емітентом і зберігаються на цифрових носіях, а не на банківських рахунках, та існують лише у віртуальному вигляді. Головна відмінність е-грошей від безготівкового розрахунку полягає у конфіденційності та неперсоніфікованості. До прикладу, банківська карта випускається з прив’язкою до банківського рахунку, відкритим на конкретну особу, даними якої володіє банк. У той час як при розрахунку з електронного гаманця, ідентифікується саме номер гаманця, а не його власник. Крім того, перекази е-грошей набагато швидші і не потребують детальної перевірки.
Для здійснення або приймання платежів за допомогою е-грошей фізична особа чи суб’єкт господарювання може відкрити обліковий запис (іншими словами – електронний гаманець) у банківській, а також (віднедавна дозволено) – і у небанківській організації, що отримала ліцензію від Національного банку України (далі – НБУ) і матиме правовий статус емітента електронних грошей. Станом на сьогодні НБУ надав дозвіл здійснювати випуск електронних грошей на території України наступним установам:
| № з/п |
Найменування банку | Найменування електронних грошей/найменування платіжної системи, з використанням якої здійснюються операції з електронними грошима |
| 1 | АТ “СЕНС-БАНК” | “ALFA-MONEY”, MasterCard, Visa |
| 2 | ПАТ “БАНК ВОСТОК” | ПРОСТІР |
| 3 | ПАТ “ТАСКОМБАНК” | “Максі” |
| 4 | АБ “УКРГАЗБАНК” | ПРОСТІР |
| 5 | АТ “Райффайзен банк Аваль” | MasterCard, Visa |
| 6 | ПАТ “МТБ БАНК” | MasterCard, Visa, XPAY |
Джерело: https://bank.gov.ua/
Електронні гроші емітентів-нерезидентів
Також варто згадати міжнародні системи електронних грошей, які наразі найбільше користуються популярністю серед українців. Це добре нам відомі PayPal, Wise, Payoneer та інші. Згідно Положення VIII Постанови НБУ № 210 від 29.09.22 фізична особа-користувач має право:
- отримувати та використовувати електронні гроші, номіновані в іноземній валюті, випущені іноземною установою електронних грошей за межами України;
- використовувати електронні гроші, випущені іноземною установою електронних грошей, як засоби платежу за товари/роботи/послуги на користь нерезидента у сумі меншій, що еквівалентна 400 тис.грн.;
- приймати електронні гроші, випущені іноземною установою електронних грошей, як засіб платежу від покупця-нерезидента за умови, що сума переказу складає до 400 тис. грн.
Детальніше використання підприємцями міжнародних платіжних систем у своїй підприємницькій діяльності ми розглядали у нашій попередній статті.
Нововведення, що передбачені ЗУ № 2888-ІХ:
- легалізація обігу електронних грошей;
- здійснення розрахунків за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з використанням електронних грошей платниками єдиного податку першої – третьої групи;
- передбачення можливості сплати податків і зборів електронними грошима;
- прирівнювання статусу електронного гаманця до банківського рахунку;
- покладення обов’язку надсилати до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків не лише на банки та інші фінансові установи, а і на небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей у день відкриття/закриття такого електронного гаманця.
Тобто тепер у законодавчих актах, де згадуються розрахунки у грошовій формі поряд зазначено й е-гроші. Так, наприклад, юридична особа має право видати підзвітній особі електронні гроші на відрядження. Також слід зазначити, що податкова матиме доступ до інформації про наявність електронних гаманців, а за рішенням суду зможе отримати інформацію про рух коштів по рахунку в е-грошах, а також стягнути борг з електронного гаманця чи накласти арешт, як і на звичайні банківські рахунки.
Особливості при сплаті податків та зборів електронними грошима
Одна з цікавих новацій ЗУ № 2888-ІХ – це можливість сплачувати податкові зобов’язання е-грошима. Поки відомо тільки те, що на рахунки Казначейства будуть заходити звичайні фіатні кошти (це звична для нас форма грошей), хоч і ходили чутки, що для зарахування податків державні органи відкриють спеціальні електронні гаманці. Тому потрібно переконатись у свого оператора електронних грошей щодо можливості належного зарахування зобов’язань.
У підтвердження такої можливості ДПСУ видав інформаційний лист № 2/2023 від 23.02.2023 року, в якому повідомляє, що:
- не допускається прийняття електронних грошей на єдиний рахунок;
- помилково або надміру сплачені податки платником до бюджету можуть бути повернуті на рахунки у небанківського надавача платіжних послуг;
- передбачено повернення суми бюджетного відшкодування на рахунки у небанківського надавача платіжних послуг.
Відмінність електронних грошей, криптовалюти та цифрових грошей
Може здаватись, що ці поняття є тотожними, але це не так. Цифрова валюта – це електронна форма фіатних грошей, емітентом якої є саме центральний банк певної країни, у той час як електронні гроші може емітувати будь-яка фінансова установа, що отримала відповідну ліцензію. Так НБУ працює над створенням власної цифрової форми гривні – е-гривні.
Правовий статус криптовалюти регулюється ЗУ № 2074-IX «Про віртуальні активи», який наразі не набрав чинності. Згідно цього закону криптовалюта є саме віртуальним активом і не є засобом платежу на території України, принаймні в поточній редакції Закону. Також різниця полягає у тому, що криптовалюта децентралізована та волатильна, в той час як е-гроші централізовані у одного емітента та мають курс, що дорівнює курсу фіатних.
Звісно, залишається багато питань стосовно реалізації ЗУ № 2888-ІХ, на які, на жаль, немає відповідей, так як Закон поки не чинний. Будемо тримати руку на пульсі та у разі нових змін обов’язково Вам повідомимо про них.
Якщо Ви хочете отримати додаткову консультацію з приводу використання електронних грошей чи віртуальних активів, команда Smartsolutions завжди готова надати професійну допомогу та експертну відповідь на всі питання, що вас цікавлять.
