Український бізнес, як і всі українці, переживає зараз складний час. Проте всі випробування відкривають нові можливості для розвитку. Як наслідок, бізнес шукає альтернативи та міжнародні ринки для співпраці, а отже – залучає іноземний дохід до України, що дозволяє економіці вистояти в період війни.
Просування на нові ринки часто супроводжується викликами, що пов’язані з вивченням податкового законодавства міжнародної юрисдикції, а також з особливостями платіжних систем, які за кордоном є одним із елементів фінансової системи. Однак законодавство України ще не повною мірою адаптовано під швидкі темпи змін міжнародних фінансових систем. Зокрема не врегульовано використання в підприємницькій діяльності ФОП-ами платіжних систем, таких як, наприклад, PayPal, Wise, Revolut чи Payoneer.
Пропонуємо розібратися в цьому питанні більш ґрунтовно.
Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій чи безготівковій). Довгий час було багато суперечок: чи можна розрахунки через платіжні системи вважати грошовими та чи є вони дозволеними для платників на спрощеній системі?
Згідно ст. 3 Закону України «Про платіжні послуги», що набрав чинності з 1 серпня 2022 року, грошові кошти існують в Україні у готівковій та безготівковій формах, а також грошові кошти включають електронні гроші та цифрові гроші, що існують лише в безготівковій формі. А відповідно до ст. 64 цього Закону розширено перелік рахунків з урахуванням нових форм розрахунків: до рахунків тепер відносяться також і електронні гаманці. Тому можемо зробити висновок, що фізичні особи-підприємці не порушують п. 291.6 ст. 291 ПКУ, отримуючи оплату у вигляді електронних грошей через платіжні системи.
Проте чи дозволено здійснювати зовнішньоекономічну діяльність із застосуванням платіжних систем?
Тут ситуація складніша, адже згідно п. 16 розділу І Постанови правління НБУ № 5 від 02.01.2019 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Тож чи можна вважати, що PayPal, Wise, Revolut та Payoneer підпадають під визначення «банку», передбачене в ЗУ «Про банки та банківську діяльність»? Навряд чи, адже банківської ліцензії у цих платіжних систем немає, окрім Revolut, що має банківську ліцензію ЄС та зараз намагається отримати ліцензію Великобританії. Також варто вказати на те, що в п. 12 ст. 71 Закону України «Про платіжні послуги» зазначено: платіжна система має право здійснювати діяльність в Україні з дня внесення Національним банком України відомостей про неї до Реєстру платіжної інфраструктури. Жодна з перелічених платіжних систем на сьогоднішні не внесена до Реєстру.
Але, як показує практика, багато підприємців продовжують користуватись цими платіжними системами, хоча й існує загроза нарахування штрафу на такі платежі у вигляді 15-відсоткової ставки єдиного податку, а також анулювання статусу платника ЄП.
Для мінімізації податкових ризиків рекомендуємо:
– відкрити у платіжних системах саме бізнес-рахунки, а це є доказом того, що ви збираєтесь отримувати надходження у підприємницьких цілях;
– зберігайте первинну документацію: договори, інвойси, акти, банківську виписку з платіжних систем та українських рахунків;
– приймайте гроші на цей бізнес-акаунт за інвойсами чи договорами, із обов’язковим вказанням призначення платежу як оплати послуг;
– перерахуйте іноземний дохід на ваш український підприємницький рахунок і запишіть суму у книгу доходів за курсом НБУ на дату зарахування коштів через платіжну систему.
Важливо, що PayPal можуть використовувати тільки фізичні особи, українські підприємці відкрити бізнес-рахунок наразі не мають можливості. А Revolut дозволяє зареєструвати бізнес-рахунок тільки за умови, що ви українець, який перебуває за кордоном. Найбільшою популярністю серед українців користуються саме Wise та Payoneer. У 2012 році Payoneer отримала ліцензію від Європейської комісії, що надало їй статус фінансової установи для проведення фінансових операцій із контрагентами, а згідно п.3 ст. 4 Закону «Про валюту та валютні операції» резиденти України мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Тому, на наш погляд, ця платіжна система є легальною та найбільш безпечною для використання ФОП-ами.
Іще одним поширеним серед підприємців є питання щодо обов’язковості повернення валютної виручки в Україну з рахунків в іноземних банках, адже п.1 ст.2 Закону України «Про валюту та валютні операції» дозволяє фізичним та юридичним особам відкривати рахунки в іноземних фінансових установах. Розглянемо думку податківців.
У листі від 04.07.2022 № 5064/Г/99-00-24-03-03-09 ДПСУ зазначає, що кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України (що також витікає з п.23 розділу ІІ Постанови правління НБУ № 5 від 02.01.2019). Якщо підприємець – платник єдиного податку не повертає іноземну виручку з рахунку іноземного банку на рахунок, відкритий у банку України, то такі надходження не можна вважати підприємницьким доходом, а тому вони оподатковуються за правилами, встановленими для фізичних осіб, тобто за ставками 18% ПДФО та 1,5% військовим збором. Водночас зг. пп. 5 п.1 Постанови Правління НБУ № 67 від 14.05.2019 при експорті послуг, робіт (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), прав інтелектуальної власності строк повернення валютної виручки в Україну не обмежений. Хоч ця Постанова і не передбачає скасування обов’язку колись все-таки зарахувати ці кошти на український рахунок.
Наразі податківці не мають змогу відслідковувати відкриті рахунки ФОП закордоном, адже в Україні поки не діє система автоматичного обміну інформацією з іноземними юрисдикціями. Ключове слово поки, адже Верховна Рада зареєструвала Законопроєкт № 8131 від 17.10.2022 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. Він впроваджує в Україні два міжнародних стандарти у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:
1) Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS);
2) Стандарту щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).
Суть цих стандартів полягає у тому, що державні органи України, як країни-учасниці, матимуть доступ до інформації від фінансових установ інших країн-учасниць про іноземні фінансові активи резидентів України. Це дозволить своєю чергою контролювати повноту задекларованих доходів. Даний законопроєкт прийнято за основу, і це лише питання часу – коли він набере чинності.
Якщо вам потрібна додаткова консультація з приводу оподаткування та декларування іноземних доходів, а також щодо використання платіжних систем або відкриття рахунку в іноземному банку, команда Smartsolutions завжди готова надати професійну допомогу та експертну відповідь на всі питання, що вас цікавлять.
Контактна особа
