...

Український бізнес, як і всі українці, переживає зараз складний час. Проте всі випробування відкривають нові можливості для розвитку. Як наслідок, бізнес шукає альтернативи та міжнародні ринки для співпраці, а отже – залучає іноземний дохід до України, що дозволяє економіці вистояти в період війни.

Просування на нові ринки часто супроводжується викликами, що пов’язані з вивченням податкового законодавства міжнародної юрисдикції, а також з особливостями платіжних систем, які за кордоном є одним із елементів фінансової системи. Однак законодавство України ще не повною мірою адаптовано під швидкі темпи змін міжнародних фінансових систем. Зокрема не врегульовано використання в підприємницькій діяльності ФОП-ами платіжних систем, таких як, наприклад, PayPal, Wise, Revolut чи Payoneer.

Пропонуємо розібратися в цьому питанні більш ґрунтовно.

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій чи безготівковій). Довгий час було багато суперечок: чи можна розрахунки через платіжні системи вважати грошовими та чи є вони дозволеними для платників на спрощеній системі? 

Згідно ст. 3 Закону України «Про платіжні послуги», що набрав чинності з 1 серпня 2022 року, грошові кошти існують в Україні у готівковій та безготівковій формах, а також грошові кошти включають електронні гроші та цифрові гроші, що існують лише в безготівковій формі. А відповідно до ст. 64 цього Закону розширено перелік рахунків з урахуванням нових форм розрахунків: до рахунків тепер відносяться також і електронні гаманці. Тому можемо зробити висновок, що фізичні особи-підприємці не порушують п. 291.6 ст. 291 ПКУ, отримуючи оплату у вигляді електронних грошей через платіжні системи. 

Проте чи дозволено здійснювати зовнішньоекономічну діяльність із застосуванням платіжних систем?

Тут ситуація складніша, адже згідно п. 16 розділу І Постанови правління НБУ № 5 від 02.01.2019 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках. 

Тож чи можна вважати, що PayPal, Wise, Revolut та Payoneer підпадають під визначення «банку», передбачене в ЗУ «Про банки та банківську діяльність»? Навряд чи, адже банківської ліцензії у цих платіжних систем немає, окрім Revolut, що має банківську ліцензію ЄС та зараз намагається отримати ліцензію Великобританії. Також варто вказати на те, що в п. 12 ст. 71 Закону України «Про платіжні послуги» зазначено: платіжна система має право здійснювати діяльність в Україні з дня внесення Національним банком України відомостей про неї до Реєстру платіжної інфраструктури. Жодна з перелічених платіжних систем на сьогоднішні не внесена до Реєстру. 

Але, як показує практика, багато підприємців продовжують користуватись цими платіжними системами, хоча й існує загроза нарахування штрафу на такі платежі у вигляді 15-відсоткової ставки єдиного податку, а також анулювання статусу платника ЄП. 

Для мінімізації податкових ризиків рекомендуємо:

– відкрити у платіжних системах саме бізнес-рахунки, а це є доказом того, що ви збираєтесь отримувати надходження у підприємницьких цілях;

– зберігайте первинну документацію: договори, інвойси, акти, банківську виписку з платіжних систем та українських рахунків;

– приймайте гроші на цей бізнес-акаунт за інвойсами чи договорами, із обов’язковим вказанням призначення платежу як оплати послуг;

– перерахуйте іноземний дохід на ваш український підприємницький рахунок і запишіть суму у книгу доходів за курсом НБУ на дату зарахування коштів через платіжну систему. 

Важливо, що PayPal можуть використовувати тільки фізичні особи, українські підприємці відкрити бізнес-рахунок наразі не мають можливості. А Revolut дозволяє зареєструвати бізнес-рахунок тільки за умови, що ви українець, який перебуває за кордоном. Найбільшою популярністю серед українців користуються саме Wise та Payoneer. У 2012 році Payoneer отримала ліцензію від Європейської комісії, що надало їй статус фінансової установи для проведення фінансових операцій із контрагентами, а згідно п.3 ст. 4 Закону «Про валюту та валютні операції» резиденти України мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Тому, на наш погляд, ця платіжна система є легальною та найбільш безпечною для використання ФОП-ами.

Іще одним поширеним серед підприємців є питання щодо обов’язковості повернення валютної виручки в Україну з рахунків в іноземних банках, адже п.1 ст.2 Закону України «Про валюту та валютні операції» дозволяє фізичним та юридичним особам відкривати рахунки в іноземних фінансових установах. Розглянемо думку податківців. 

У листі від 04.07.2022 № 5064/Г/99-00-24-03-03-09 ДПСУ зазначає, що кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України (що також витікає з п.23 розділу ІІ Постанови правління НБУ № 5 від 02.01.2019). Якщо підприємець – платник єдиного податку не повертає іноземну виручку з рахунку іноземного банку на рахунок, відкритий у банку України, то такі надходження не можна вважати підприємницьким доходом, а тому вони оподатковуються за правилами, встановленими для фізичних осіб, тобто за ставками 18% ПДФО та 1,5% військовим збором. Водночас зг. пп. 5 п.1 Постанови Правління НБУ № 67 від 14.05.2019 при експорті послуг, робіт (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), прав інтелектуальної власності строк повернення валютної виручки в Україну не обмежений. Хоч ця Постанова і не передбачає скасування обов’язку колись все-таки зарахувати ці кошти на український рахунок.

Наразі податківці не мають змогу відслідковувати відкриті рахунки ФОП закордоном, адже в Україні поки не діє система автоматичного обміну інформацією з іноземними юрисдикціями. Ключове слово поки, адже Верховна Рада зареєструвала Законопроєкт № 8131 від 17.10.2022 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. Він впроваджує в Україні два міжнародних стандарти у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:

1) Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS);

2) Стандарту щодо обміну інформацією за запитом (EOIR).

Суть цих стандартів полягає у тому, що державні органи України, як країни-учасниці, матимуть доступ до інформації від фінансових установ інших країн-учасниць про іноземні фінансові активи резидентів України. Це дозволить своєю чергою контролювати повноту задекларованих доходів. Даний законопроєкт прийнято за основу, і це лише питання часу – коли він набере чинності. 

Якщо вам потрібна додаткова консультація з приводу оподаткування та декларування іноземних доходів, а також щодо використання платіжних систем або відкриття рахунку в іноземному банку, команда Smartsolutions завжди готова надати професійну допомогу та експертну відповідь на всі питання, що вас цікавлять. 

Контактна особа
Вероніка Тринчук
Вероніка Тринчук
Бухгалтерка
Дізнатися більше
Рішення
Захист активів та бізнесу
Оподаткування та податкові спори
Бухгалтерський та податковий облік
Останні публікації
Нові зміни у визначенні місця відкриття та строках оформлення спадщини Нові зміни у визначенні місця відкриття та строках оформлення спадщини
30.01.2024р. набули чинності зміни до Цивільного кодексу України, якими по-новому було врегульовано
28-02-2024
Нагадуємо про відновлення декларування НАЗК та обов’язок подачі декларацій Нагадуємо про відновлення декларування НАЗК та обов’язок подачі декларацій
З 12 жовтня 2023 року Законом України №3384-ІХ для посадовців відновлено обов’язок подання деклараці
5-01-2024
Як не потрапити в пастку при укладенні попереднього договору купівлі квартири Як не потрапити в пастку при укладенні попереднього договору купівлі квартири
Адвокат Сергій Крутій розповів, як діяти, якщо основний договір не укладений в чітко визначений попе
15-08-2023
facebooklinkedinTelegramWhatsAppmailphone