Досить суперечливі реакції правників викликав прийнятий 15 червня 2021 року проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». Україна ще на початку 2017 року приєдналась до міжнародної програми розширеного співробітництва з питань імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування, участь у якій на сьогодні беруть близько 70% усіх країн світу. Але реальні активні дії щодо імплементації цього плану нашою державою ведуться всього пару років.
Хоч у Конституції України й встановлено, що усі громадяни щорічно мають подавати до відповідних органів декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік, однак Податковий кодекс України встановлює досить великий перелік виключень з цієї норми. Та й взагалі цей кодекс є чи не найзаплутанішим нормативним актом нашої держави.
Через недосконале законодавство, велике податкове навантаження, неідеальну роботу контролюючих органів та пострадянський менталітет багатьох громадян, доходи великої кількості фізичних осіб лишаються «в тіні», не декларуються, з них не сплачуються податки та збори і держава недоотримує величезні суми до бюджету.
Вказаний новий закон з одного боку покликаний стимулювати вливання у державний бюджет, а з іншого – спонукати платників податків-фізичних осіб вийти з «тіні» хоч частково, отримавши індульгенцію за свої «податкові гріхи». Особи, які з вересня 2021 року задекларують свої отримані раніше (з 2005 року) активи та сплатять визначений законом одноразовий збір, звільняються від сплати належних податків та платежів з тих активів, від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства та від перевірок джерел тих активів. Заманливо, правда?
Але насправді закон визначає великий перелік активів, які не можуть бути отак задекларовані. Легалізувати таким чином можна лише ті активи, які одержані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
-
ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
-
ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
-
порушеннями у сфері валютного законодавства;
-
порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції – концентрацією суб’єктів господарювання без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України, у разі якщо наявність такого дозволу необхідна.
Якщо ж активи отримані в результаті вчинення інших злочинів, отримати гарантоване звільнення від відповідальності не вийде. Як не вийде й якщо стосовно декларанта вже розпочате досудове розслідування або судове провадження за ознаками вчинення:
-
ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
-
ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
-
службового підроблення документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів);
-
службової недбалості, пов’язаної з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Не розповсюджується можливість легалізації й на активи осіб, стосовно яких відкрито судове провадження за ознаками вчинення наступних злочинів:
-
легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
-
фінансування тероризму;
-
використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів;
-
підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;
-
підкуп особи, яка надає публічні послуги;
-
прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою;
-
незаконне збагачення;
-
пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі;
-
зловживання впливом;
та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому відповідними нормами закону.
Не можна згідно з цим законом легалізувати й грошові кошти у готівковій формі. І, звісно, не підлягають легалізації активи, що перебувають на території держави-агресора або мають джерела походження з такої країни.
Тож прийнятий закон має чітко визначене вузьке коло активів, які фізичні особи можуть вивести з тіні, має більше формальний характер для імплементації міжнародних норм та навряд стане ефективним інструментом для переведення отриманих і прихованих громадянами активів у законну площину.
Якщо ж ви вирішите скористатися наданим зазначеним законом правом легалізувати свої раніше незадекларовані активи, адвокати та юристи Smartsolutions Law Group допоможуть визначити цю можливість, оцінити ризики декларування та захистити ваші права та інтереси перед контролюючими та правоохоронними органами.
