Відповідальність за порушення декларування: знову зміни

В результаті декількох значущих подій на політично-правовій арені України відбулися безпрецедентні стрімкі та кардинальні зміни у нормах щодо відповідальності за корупційні дії. Яскравим прикладом є повне скасування відповідальності за порушення правил декларування, відновлення потім відповідальності за такі діяння у значно м’якішому вигляді і подальша зміна тих норм на дещо суворіші.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України ухвалив резонансне рішення у справі за конституційним поданням групи народних депутатів щодо конституційності окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та ККУ та визнав неконституційними цілу низку «антикорупційних норм». Зокрема, втратила чинність стаття 366-1 ККУ про кримінальну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання декларації. Тож органи влади спробували заповнити «законодавчу порожнечу», яка утворилася щодо декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та прирівняними до них.

30 грудня 2020 року набрав чинності Закон України 1074-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання відповідним суб’єктом декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», терміново внесений ще 03 грудня і прийнятий 04 грудня 2020 року. Основні зміни цим законом вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу України:

• Адміністративним правопорушенням вважається подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, які відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів (від 227 000 грн до 1 135 000 грн.) для працездатних осіб (стаття 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення вимог фінансового контролю»). Раніше ця норма містила таке визначення лише до 250 прожиткових мінімумів. Більше відхилення вважалося вже кримінальним правопорушенням.

• Стаття 366-1 Кримінального кодексу України про відповідальність за недостовірне декларування втратила чинність на підставі визнання її неконституційною і була виключена з кодексу.

• Кримінальний кодекс України доповнено двома новими статтями: 366-2 «Декларування недостовірної інформації» та 366-3 «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»:

• Стаття 366-2 встановлює кримінальну відповідальність за умисне подання суб’єктом декларування недостовірних відомостей в декларації. Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 1 135 000 грн до 9 080 000 грн), обвинуваченому загрожує покарання у вигляді штрафу від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42 500 грн до 51 000 грн) або громадських робіт від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо недостовірні відомості від достовірних відрізняються на суму більше 4 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (зараз становить¹ 9 080 000 грн), то покаранням може бути або штраф від 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для працездатних осіб (від 51 000 грн до 85 000 грн), або громадські роботи від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

• Стаття 366-3 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації. Вона передбачає покарання у вигляді штрафу від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз від 42 500 грн до 51 000 грн) або громадських робіт від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Такі санкції не відповідали реальній суспільній небезпеці вказаних діянь. При цьому поріг настання кримінальної відповідальності за подання недостовірних декларацій був значно підвищений, а кримінальні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 366-2 та статтею 366-3, відтоді взагалі стали не злочинами, а кримінальними проступками. Відповідно, строки досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактом таких діянь суттєво коротший, ніж по злочинах. Та після відбуття покарання за обвинувальним вироком суду засуджена особа не має судимості. До того ж, описані склади правопорушень передбачають виключно умисні діяння винних осіб. Необхідність доказування умислу в таких випадках значно ускладнює притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, оскільки йдеться саме про суб’єктивне ставлення особи до вчиненого і наслідків.

27 січня 2021 року на сайті Президента України («Офіційне інтернет-представництво», www.president.gov.ua) несподівано з’явилася новина. Володимир Зеленський підписав указ № 26/2021, яким ввів у дію рішення РНБО «Про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». Рішення оприлюднене на тому ж ресурсі. В ньому йдеться про те, що РНБО схвалила проект вказаного закону та рекомендувала Президентові терміново внести його для розгляду ВРУ як невідкладний.

У разі прийняття зазначеного законопроекту основні зміни будуть внесені до статті 366-2 Кримінального кодексу України «Декларування недостовірної інформації» та до статті 366-3 «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Що ж знову хочуть змінити у нормах про відповідальність за порушення правил декларування?

• За умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на сьогодні¹ — від 1 135 000 грн до 4 540 000 грн), передбачене покарання у вигляді штрафу від 3 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

• За умисне внесення недостовірних відомостей до декларації, які відрізняються від достовірних на суму понад 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, винній особі встановлять покарання у вигляді штрафу від 4 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

• За умисне неподання декларації встановлять покарання у вигляді штрафу від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

На веб-сайті Верховної Ради України дійсно є інформація про законопроект № 4651, зареєстрований 27 січня 2021 року, який визначено Президентом як невідкладний та вже направлено на розгляд Комітету. Такий поспіх з терміновими змінами до норм про порушення правил декларування може бути реакцією на обурення міжнародної спільноти надм’якими санкціями, передбаченими Законом України 1074-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання відповідним суб’єктом декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який набрав чинності 30 грудня 2021 року. Порівняно з ним, нові норми дійсно є жорсткішими — найсуворішим покаранням може стати позбавлення волі на строк до двох років. Такі зміни переведуть такі діяння з категорії кримінальних проступків до нетяжких злочинів. Окрім посилення покарання це призведе до змін у досудовому розслідуванні таких кримінальних правопорушень. Воно має здійснюватися у формі слідства, а не дізнання, і робити це відповідно має слідчий, а не дізнавач. Встановлені строки досудового слідства значно більші, ніж дізнання, що дозволить якісніше збирати докази тощо. А особа, засуджена за такий злочин, ще деякий час після відбуття покарання матиме судимість.

Якщо у правоохоронних органів виникли питання до вас у зв’язку з поданими (чи не поданими) деклараціями або ви маєте складнощі із відповідним заповненням декларацій, адвокати Smartsolutions Law Group допоможуть захистити ваші права та законні інтереси.

¹ — відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає — 2270 грн.