17 червня 218 року набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон). Існує алгоритм прийняття рішень для легалізації правочинів, які Закон визначає значними. Правильна побудова такого алгоритму суттєво впливає не тільки на господарські, а й на податкові наслідки від оформлення прийняття таких рішень. Ми розглянемо аспекти побудови такого алгоритму й відповідальність виконавчого органу товариства. Smartsolutions розглядають аспекти побудови такого алгоритму й відповідальність виконавчого органу товариства. Повноваження директора
Критерії істотних правочинів
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону, статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів в залежності від вартості предмета правочину або інших критеріїв (значні правочини). Отже, при підготовці статуту товариства учасникам потрібно попередньо визначити критерії віднесення правочинів до суттєвих – в залежності від виду, предмета і цілей господарської діяльності товариства. Також потрібно визначити зручний для учасників порядок надання згоди на вчинення таких правочинів.
Водночас ч. 2 ст. 44 Закону визначає істотними, незалежно від побажань учасників, правочини, що володіють певними критеріями. Так, відповідно до даної норми рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу, приймаються виключно загальними зборами учасників. Одночасно, згідно з ч. 4 цієї ж статті, якщо замість декількох правочинів товариство могло вчинити один істотний правочин, то кожен із таких правочинів вважається значним. З цього випливає, що «дроблення» правочину не буде достатнім правовим рішенням для обходу обмеження в повноваженнях директора.
Виходячи з формулювання цього положення, воно є імперативним, і змінити його статутом не можна. Зазначена норма викликає в учасників, директорів й юристів компаній питання про її практичне застосування. На це положення доведеться звернути увагу всім, хто вчиняє правочини з товариствами з обмеженою (ТОВ) або додатковою (ТДВ) відповідальністю. З огляду на те, що ТОВ є найбільш популярною організаційно-правовою формою підприємств в Україні, ми розберемо ситуацію, коли правочин здійснюється з ТОВ.
Умови укладання істотних правочинів та їх ризики
За логікою законодавця, перш ніж вчиняти правочин необхідно витребувати в ТОВ баланс для визначення вартості чистих активів. Добре, що згідно зі статтею 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», можна вимагати від контрагента надання балансу. У розділі 1 пасиву балансу можна подивитися розмір власного капіталу, який в цілому можна порівняти з чистими активами. Варто зазначити, що з 219 року багато підприємств будуть зобов’язані публікувати баланс на своєму сайті.
Але що робити, якщо контрагент все одно відмовляється надати баланс? Це цілком можливо, коли контрагент розуміє, що альтернативи йому немає. В цьому випадку доведеться приймати «політичне» рішення про роботу з таким контрагентом на власний ризик.
Також можлива й інша ситуація: сторони хочуть укласти договір, наприклад, у перших числах квітня, але баланс контрагента за перший квартал року буде готовий тільки в другій половині квітня. Проте, згідно з формулюванням, використовувати потрібно саме дані станом на кінець першого кварталу, а ніяких роз’яснень по такій ситуації немає ні в законі, ні в інших актах. В такому випадку також доводиться або приймати «політичне» рішення з ризиками, або чекати складання контрагентом балансу.
Реальність така, що багато відносно нових підприємств реєструються з мінімальним статутним капіталом. У старих підприємств він теж в більшості не дуже великий. Прибуток або швидко розподіляють, або формально його не отримують. У такому випадку укладання з такими контрагентами хоч трохи істотних правочинів повинно буде супроводжуватися наданням рішення засновника(ів) про згоду на укладення цього правочину. Виходячи з буквального формулювання положення про необхідність надання згоди, така згода повинна бути індивідуальною – тобто на конкретно ідентифікований правочин з конкретним контрагентом. В іншому випадку є ризик того, що суд може розглянути «генеральну» згоду на надання права директору вчиняти будь-які правочини без обмеження по сумі як таке, що суперечить закону. Втім, не виключено, що в майбутньому судова система виробить практику, за якою такі «генеральні» згоди будуть дійсними. При цьому слід звернути увагу, що недобросовісні контрагенти можуть зловживати можливістю в майбутньому оскаржити правочин (якщо він укладений з перевищенням повноважень і без відповідного рішення зборів), який після його укладення здасться їм невигідним. Повноваження директора
Правочини збиткових підприємств
Бувають ситуації, коли чисті активи підприємства негативні (збиткове підприємство). Припустимо, що такому підприємству потрібно придбати канцелярське приладдя – це правочин з мінімальною вартістю. Яке рішення повинен прийняти директор? Якщо підходити формально, то всі правочини такої компанії (ТОВ) незалежно від бюджету правочину будуть вважатися значними – на їх вчинення потрібна згода учасників товариства. Ситуація погіршиться, якщо учасниками товариства є нерезиденти.
Повноваження директора ТОВ: як уникнути
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону, члени наглядової ради та члени виконавчого органу товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству діями або бездіяльністю. Але в процесі господарської діяльності будь-якого підприємства може бути як отримання доходів, так і збитків. А оскільки діяльністю підприємства керує виконавчий орган (ст. 9 Закону), директору ТОВ при прийнятті рішень про оплату пені, недоїмки, компенсації збитків і т.п. необхідно мати документальне обґрунтування для підтвердження правомірності таких компенсацій. Також аргументувати спад в рівні прибутковості від діяльності підприємства (збитки в продажах і т.п.).
Також ст. 44 Закону встановлює порядок отримання згоди на вчинення значних правочинів, а ч. цієї статті передбачає, що посадові особи товариства, винні в порушенні порядку здійснення правочинів, несуть відповідальність за збитки, завдані товариству. Таким чином, директору ТОВ необхідно бути уважним при укладанні правочинів і своєчасно отримувати згоду учасників товариства на їх вчинення.
