Поступове впровадження кроків BEPS в Україні. Заплановані зміни в податковому і валютному законодавстві.
Місяць тому Президент України вніс до Верховної Ради проект нового закону «Про валюту» від 19.03.2018 р. № 8152. Законопроект був визначений Президентом як невідкладний і на сьогоднішній день знаходиться на розгляді комітетів ВРУ.
Крім основних положень про норми і стандарти валютного регулювання, стаття 15 – заключних і перехідних положень законопроекту містить досить примітний пункт. Пункт передбачає наступне – все валютні обмеження, які введені Національним банком України і набудуть чинності разом із законом, можуть бути зняті тільки за умови набуття чинності закону України про здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб і про міжнародне співробітництво України в сфері оподаткування, який буде визначати:
- правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
- правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
- правила щодо обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
- правила оподаткування постійного представництва;
- заходи щодо запобігання зловживанню у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
- процедури щодо врегулювання суперечок з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
- впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.
Більш детальний опис суті вищезазначених змін раніше було відображено в Концепції впровадження основних рекомендацій BEPS в Україні (далі – Концепція), яка була складена в 2016 році за результатами засідання робочої групи для підготовки законопроектів з питань протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон з урахуванням міжнародних ініціатив ОЕСР.
Пропонуємо коротко зупинитися на деяких аспектах можливої реформи і спробувати спрогнозувати, що може очікувати український бізнес в найближчому майбутньому.
Контрольовані іноземні компанії (КІК). На сьогоднішній день існує декілька законопроектів, які зачіпають питання КІК. Законопроекти відрізняються, але основний принцип оподаткування КІК той самий – певна частина доходу іноземної компанії буде включатися до оподатковуваного доходу фізичної особи/оподатковуваного прибутку юридичної особи – контролюючих осіб іноземної компанії. Обов’язок щодо декларування (подачі звіту по КІК) покладається на контролюючу особу.
Визначення податкової резидентності іноземних компаній. Іноземна компанія буде резидентом України, якщо фактичне управління нею буде здійснюватися з території України. Такі компанії повинні стати на податковий облік як платник податку на прибуток.
Постійні представництва. Шляхом внесення змін до Податкового кодексу та договорів про уникнення подвійного оподаткування, пропонується впровадити заходи, які б обмежили можливості іноземних компаній, що здійснюють свою діяльність на території України, уникати реєстрації постійних представництв і виплат відповідних податків.
Звітність міжнародних груп компаній. Передбачається підготовка та подання звітності для груп компаній (Country-by-Country Report), які мають свою присутність в Україні і за кордоном. Звітність повинна передбачати доходи і витрати групи, прибуток, активи, кількість співробітників в розрізі кожної країни, де є компанії групи.
Обмін інформацією. При автоматичному обміні інформацією банки (через фіскальні органи) будуть надавати фінансову інформацію по рахунку компанії, фіскальному органу країни податкової резидентності компанії. По певним типам таких компаній (пасивні) банк буде зобов’язаний передати фінансову інформацію в країну податкової резидентності бенефіціара такої компанії. Як анонсувало раніше Міністерство фінансів України, автоматичний обмін фінансовою інформацією буде запущений в 2020 році. Обмінюватися, планують, інформацією за результатами 2019 року.
Амністія. Концепція 2016 року передбачала впровадження, так званої, валютної і податкової амністії. Так, валютна амністія буде повинна стимулювати резидентний бізнес виконувати нові правила КІК, так як вона передбачає можливість легалізації часток у КІК і звільнення від відповідальності за порушення режиму іноземного інвестування. Податкова амністія передбачає можливість одноразового декларування активів, майна, грошових коштів резидента, сплати відповідних податків та звільнення від відповідальності за ухилення від оподаткування за такими задекларованими активами.
Щодо одноразового декларування активів фізичних осіб 10 квітня 2018 року було зареєстровано проект Закону про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами (№ 8257 від 10.04.2018 р.) та супутній проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами (№ 8258 від 10.04.2018 р.).
Законопроекти передбачають можливість добровільного декларування фізичними особами-резидентами коштів, валютних цінностей, цінних паперів, рухомого і нерухомого майна, часток в статутних капіталах резидентних і нерезидентних компаній, інших доходів і майна, з яких не були сплачені податки і збори до бюджетів та/або що не були задекларовані в порушення законодавства з питань оподаткування, валютного регулювання. Крім того, з метою добровільного декларування розглядається сума неповернених (виданих, отриманих) позик (кредитів) або інших боргових зобов’язань. Законопроектом окремо передбачається порядок визначення вартості рухомого і нерухомого майна, валютних цінностей.
Подача кількох декларацій або внесення змін до поданої декларації не допускається. При цьому, суб’єкт декларування буде звільнятися від обов’язку надання інформації про джерело походження коштів.
Щодо готівки і грошових коштів на рахунках в іноземних банках, передбачається обов’язкове їх повернення в Україну на банківські рахунки перед подачею декларації. В такому випадку, до оподаткування грошових коштів буде застосовуватися пільгова ставка податку.
Окремо законопроектом передбачається ряд державних гарантій, які будуть поширюватися на суб’єкти декларування, серед яких:
- заборона на проведення заходів по забезпеченню кримінального провадження (по ст. 205, 209, 212, 212_1, 366, 367), на відкриття провадження у справах про адміністративні порушення та у справах про порушення митних правил, щодо задекларованого майна за будь-який період до дня закінчення процедури одноразового добровільного декларування;
- заборона на притягнення до фінансової відповідальності за порушення податкового, митного, валютного та іншого законодавства за об’єктами декларування;
- збереження держорганами таємниці щодо суб’єктів та інформації, наданої в декларації;
- заборона використання такої інформації як доказ вчинення будь-якого адміністративного або кримінального правопорушення;
- заборона проведення контролюючими органами будь-яких перевірок дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, пов’язаних з об’єктами декларування та заборона притягнення до фінансової відповідальності.
Щодо єдиної ставки декларування пропонується встановити її на рівні 2,5% вартості об’єктів декларування для всіх об’єктів, крім готівки. Для готівки ставка податку буде варіюватися від 0 до 6% в залежності від певних обставин.
Як зазначено в пояснювальних записках до згаданих законопроектів, законопроекти розроблені, виходячи з необхідності проведення масштабної економічної амністії в Україні на досить привабливих умовах, що може привести до істотного поліпшення інвестиційного клімату та виведення з тіньового обороту істотної кількості активів.
Як бачимо, всі перераховані вище ініціативи належать до певних кроків плану BEPS і саме реалізація цих кроків в Україні буде повинна привести до зняття валютних обмежень. Очевидно, що запланована реформа спричинить кардинальні зміни для українського та іноземного бізнесу як в розрізі побудови структур, так і безпосереднього ведення бізнесу.
