15 червня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроект №5153 «Закон України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету», коротко – «Закон».
5 липня 2021 року Закон було передано на підпис президенту. Для отримання остаточно чинного тексту Закону, щоправда, варто дочекатися його публікації в Голосі України, оскільки опублікований текст може відрізнятись від проекту, який розміщено на сайті ВРУ. Після публікації Закону всім, хто не отримує всі доходи в офіційному порядку, варто детальніше ознайомитись з положеннями Закону.
Податкова амністія – це досвід, який широко використовується у світі, і, важливо зазначити, не лише країнами, що розвиваються та проходять етап становлення, але й розвинутими країнами, як наприклад Німеччина, де рівень правової свідомості, здавалося б, чи не один з найвищих у світі.
В нашому випадку амністія дозволяє тим, хто набув статків не у повній відповідності до вимог податкового законодавства, вийти з тіні та узаконити повною мірою своє майно. При цьому у законослухняних платників податків може виникнути питання, чому тим, хто підкоряється закону, треба платити сповна, а тим, хто від нього ухиляється – ще й пільги? Однак влада іде на такі заходи зі сподіванням наповнити бюджет за рахунок майна, яке інакше задекларувати власнику не вдасться, навіть якби він і хотів. Таким чином влада та ті, хто назбирав не задеклароване майно, ідуть на соціальний компроміс, який має принести їм взаємну вигоду. А кошти, що надходять в бюджет, мають зрештою піти на потреби всієї країни, а отже, це вигідно для всіх.
Суть Закону коротко можна звести до наступного:
З 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року буде можливим «одноразове (спеціальне) добровільне декларування» і оплата належного по цьому декларуванню спеціального збору, хоч оплата самого збору може виходити за межі вказаного періоду.
За наслідками подання декларації одноразово сплачується збір, який розраховується декларантом самостійно на підставі вартості активів і ставки, яка застосовується до відповідного виду активу, і позначається в декларації. Збір може сплачуватися одним платежем протягом місяця після декларування або ж бути розбитим на три платежі протягом 3 років по бажанню декларанта, але за підвищеною ставкою. Несплата або недоплата збору в термін веде до визнання декларації такою, що не подана і, відповідно, до відсутності державних гарантій, запропонованих законопроектом.
Які особи відносяться до суб’єктів декларування?
Суб’єктами декларування можуть бути фізичні особи – резиденти України та нерезиденти, які були резидентами на момент придбання декларованих активів. Не можуть бути суб’єктами малолітні, недієздатні, підсанкційні і публічні особи за період з 1 січня 2010 року. Також по тексту законопроекту окремо оговорюється неможливість подачі одноразової декларації особами, відносно яких ведуться справи щодо ухилення від сплати податків, власниками активів, отриманих злочинним шляхом, і особами, що мають інші обмеження, пов’язані з джерелом походження активів.
Особи, які мають подати, але не подали у визначений період одноразову декларацію, вважаються такими, які фактично заявили про відсутність у них активів, що підлягають декларуванню з даного законопроекту.
Що можна віднести до об’єктів декларування?
До об’єктів декларування відносяться:
-
валютні цінності;
-
нерухомість;
-
рухоме майно, в тому числі об’єкти мистецтва;
-
частки в юридичних особах;
-
цінні папери;
-
права на отримання прибутку при відсутності корпоративних прав;
-
інше (банківські метали і все, що приносить або може приносити дохід).
Не можуть бути об’єктом декларування активи, отримані внаслідок дій з ознаками злочину (крім ухилення від сплати податків і деяких інших економічного характеру). Також не можуть бути об’єктом грошові кошти в готівковій формі – для них прописується порядок внесення на спеціально відкриті рахунки в банках, після чого вони можуть декларуватися. Не можуть бути задекларовані і активи, що знаходяться в РФ.
Окремо Закон визначає активи, щодо яких не здійснюється нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування:
-
активи вартістю до 400 тис. грн на момент завершення періоду декларування;
-
нерухомість, до якої відноситься квартира до 120 кв. м, будинок до 240 кв. м, нежитлові приміщення площею до 60 кв.м.;
-
земля в розмірі ділянок, що підлягають безоплатній передачі ст.121 Земельного Кодексу;
-
один некомерційний транспортний засіб.
Тобто не потрібно буде сплачувати податок за майно, наявне у вказаних межах – досить велика квартира, житловий будинок та навіть комерційне приміщення, одне власне авто, безоплатно отримана від місцевої ради ділянка та 400 тисяч гривень. Держава припускає, що такі статки кожен громадянин міг набути з офіційно задекларованих доходів. Однак це не означає, що декларацію щодо такого майна не потрібно подавати (якщо воно було набуте без підтвердження походження доходів, наприклад авто, куплене за готівкові кошти).
Далі наводимо ставки збору на задеклароване майно та порядок визначення бази збору:
Базою для розрахунку належної до сплати суми збору є вартість активів, що визначається в гривні на день подання декларації. Обов’язок підтвердження вартості об’єкта декларування покладається на декларанта. Вартість може бути розрахована з урахуванням затрат на момент придбання активів, оцінки, номінальної вартості. Вартість рухомого майна, крім цінних металів і об’єктів мистецтва, самостійно оцінюється декларантом.
Суму збору, який належить заплатити, декларант визначає самостійно, проте після перевірки її може скоригувати контролюючий орган.
До активів, розташованих і зареєстрованих в Україні, в тому числі валютних цінностей, застосовується ставка 5%. У разі розстрочки виплати на 3 рівних платежі протягом 3 років застосовується ставка 6%.
До активів, розташованих за кордоном (крім РФ), застосовуються ставки 7% і 9,5% до 1 березня 2022 року, після вказаної дати – 9% і 11,5% відповідно.
До активів у формі державних облігацій України з періодом погашення понад 365 днів без права дострокового погашення застосовується ставка 2,5% (3% при розстрочці).
Які ж бенефіти можна отримати від такого декларування? В чому полягає обіцяне звільнення від відповідальності?
У разі подання декларації та сплати збору декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства в обсязі тих активів, які він задекларував. Також він звільняється від перевірок за цими джерелами і необхідності платити повні суми податків, належних до сплати за загальним правилом. При простроченні платежів по розстрочці збору звільнення від відповідальності не застосовується, але при цьому майно вже задекларовано і податкова може нарахувати податок на загальних підставах.
Відносно декларантів, які виконали всі умови, тобто які подали декларації і які оплатили вчасно збори, не можуть бути розпочаті кримінальні процеси, або ж вони не можуть бути учасниками адміністративного процесу за складом злочинів і правопорушень, пов’язаних з порушенням податкового та валютного законодавства.
До декларацій, які подаються в порядку одноразового добровільного декларування, застосовується особливий порядок перевірок. Вони можуть бути тільки камеральними, тобто в межах «кабінету» перевіряючого, і можуть стосуватися арифметичних і логічних помилок в декларації. Перевірка здійснюється протягом 60 днів з моменту подачі.
Дані з декларацій не можна використовувати в розслідуваннях та як докази в кримінальних справах. Дані з декларацій не публікуються і є конфіденційними.
Разом з тим, необхідно відзначити один із ключових елементів Закону, та один із головних недоліків – все майно, що не було задекларовано в пільговий період, не було раніше задекларовано громадянами та/або придбано за задекларовані кошти – вважається незаконно отриманим майном. В такому випадку, якщо пересічний громадянин купив авто, скажімо, в 2015 році, заплативши за нього готівкою із відкладеної офіційної зарплати за кілька років, не задекларував таке авто та не скористався податковою амністією – таке авто автоматично вважатиметься незаконно набутим, хоча насправді це не так.
З огляду на таке відсіювання законослухняних громадян та порушників, радимо кожному зробити ревізію своїх статків та розглянути можливість подачі декларації.
А для того, щоб визначитись, чи підпадають ваші активи під необхідність декларування, варто проаналізувати їх згідно Закону про податкову амністію.
Команда Smartsolutions Law Group готова здійснити Due Diligence ваших активів щодо можливості задекларувати їх в рамках дії податкової амністії, оцінити ризики декларування активів та надати професійну правову допомогу із заповненням та подачею декларацій згідно Закону про податкову амністію.
Слідкуйте за нашими новими публікаціями по цій темі, в них ми детальніше дослідимо ризики декларування майна, відповідальність громадян, які не скористались амністією та надамо рекомендації щодо декларування.
