...

IT-індустрія як до війни, так і в період воєнного стану є одним із найбільш економічно стабільних секторів економіки, адже неабияка частина ІТ-компаній продовжують працювати, забезпечуючи значні податкові надходження до бюджету країни. Сприяє цьому як активна підприємницька діяльність самих ІТ-компаній, так і те, що держава не залишається осторонь проблем у цій галузі, впроваджуючи нормативи та програми, які мають стимулювати розвиток ІТ-індустрії.

У цій статті хочемо звернути вашу увагу на ініціативи держави, які на наш погляд суттєво впливають саме на підтримку IT-індустрії – це бронювання працівників та спрощення режиму Дія.Сіті, хоч і тут не обходиться без складностей.

Спершу розглянемо  бронювання працівників, що в умовах воєнного стану є актуальним для багатьох компаній нашої країни, і ІТ-сфера в цьому не виняток. 

Загалом бронювання дає можливість працівнику  отримати відстрочку від призову під час мобілізації та на воєнний час. Сьогодні бронювання ІТ-спеціалістів відбувається за загальною процедурою, що застосовується до всіх українських компаній та встановлена Постановою КМУ  «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» № 194 від 03 березня 2022 року  (надалі Постанова).

Постановою визначається, що в умовах правового режиму воєнного стану забронювати працівників має право лише та ІТ-компанія, яка задовольняє потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення, і в даному випадку, щоб податися на бронювання, ІТ-компанія не обов’язково повинна мати окремий договір з державним органом на виконання мобілізаційних завдань, як це передбачено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Достатньо підтвердити документально, що в період воєнного стану компанія допомагає Збройним Силам України або населенню незалежно від того, яким саме чином вона це здійснює.

При цьому забронювати компанія може лише окремі категорії працівників, а саме:

  • військовозобов’язаних працівників;
  • працівників, які працюють у компанії на підставі трудового договору або контракту. 

Але в даному випадку така позиція не дозволяє бронювати фізичних осіб-підприємців (надалі – ФОП), хоч прямої заборони ні в Постанові, ні в згаданому вище законі немає. І питання полягає в тому, що переважна більшість ІТ-спеціалістів у нашій країні працюють на умовах цивільно-правових договорів саме як ФОПи, а нормативне визначення того, що заброньовані можуть бути лише особи, які є власне працівниками ІТ-компаній, створює саме для таких ФОПів загрозу бути мобілізованим, а для компаній – втрату необхідних спеціалістів.

Жодних роз’яснень з цього приводу з боку Мінекономіки або Мінцифри немає, а тому вважаємо, що ІТ-компанії мають включати до своїх пропозицій на бронювання осіб, що працюють з ними на умовах за цивільно-правових договорів, незважаючи на можливу відмову у  погодженні такого бронювання.

У цьому аспекті також слід звернути увагу й на те, що є окремі категорії працівників, яких взагалі неможливо забронювати:

  • військовозобов’язані, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності, наприклад артилерійські, танкові, ракетні, радіотехнічні, протимінні чи інші спеціальності (загальний перелік визначено у листі Міноборони  від 11 березня 2022 року № 220/1469);
  • військовозобов’язані, які вже мають посвідчення про відстрочку від призову на час мобілізації та воєнний час.

Найбільш важливим моментом при бронюванні є  те, що бронюванню підлягають лише військовозобов’язані, які раніше проходили військову службу, і якщо військовозобов’язана особа не проходила жодного з передбачених законодавством видів військової служби, забронювати його також не вдасться.

Як бачимо з викладеного вище, держава дійсно створює умови для здійснення ІТ-компаніями бронювання своїх працівників, хоч і не без додаткових обмежень, виконуючи які останні зможуть зберегти своїх працівників і працювати якомога ефективніше у воєнний час. Але компанії повинні максимально точно виконувати вимоги Постанови та  ретельно підходити до підготовки пропозицій з переліком спеціалістів, яких потрібно забронювати, включаючи до нього лише осіб, які є ключовими для компанії, перевіряти документи військового обліку  цих осіб, а також готувати належне обґрунтування того, як саме компанія задовольняє потреби Збройних Сил або населення, не забуваючи про підтверджуючі документи.

Наступним елементом підтримки ІТ-індустрії з боку держави є Дія.Сіті, умови правового режиму якого для ІТ-компаній були спрощені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 382 від 29 березня 2022 року «Деякі питання функціонування правового режиму Дія Сіті у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні».

Серед цих змін слід звернути увагу на наступні:

  1. На період дії воєнного стану та до 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем припинення чи скасування воєнного стану, невідповідність критеріям щодо кількості співробітників, середньої заробітної плати тощо не є причиною для позбавлення статусу резидентства Дія.Сіті;
  2. До 1 січня календарного року, що настає за роком, наступним за роком припинення чи скасування воєнного стану, подання резидентами Дія.Сіті звітів про відповідність та незалежних аудиторських висновків не вимагається.
  3.  Податкові умови Дія.Сіті залишилися незмінними, а саме:
  • залишилась можливість вибору, який податок сплачувати: податок на особливих умовах, тобто на виведений капітал у розмірі 9%, або ж податок на прибуток у розмірі 18%;
  • залишено в дії спеціальні ставки для працівників IT-компаній та гіг-спеціалістів: податок на доходи фізичних осіб  5%, ЄСВ  22% від мінімальної зарплати та військовий збір 1,5% (при цьому, якщо працівник отримує понад 240 тисяч євро на рік, то весь дохід вище від цього ліміту оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%).

Також Постановою Кабінету Міністрів України № 467 від 19 квітня 2022 року «Про визначення видів діяльності, здійснення яких стимулюється шляхом створення правового режиму Дія Сіті» розширено перелік видів діяльності, здійснення яких надає можливість компанії стати резидентом Дія.Сіті, завдяки чому ще більше компаній зможуть долучитися. Це наступні види діяльності:

  • розробка, запровадження та технологічна підтримка продуктів і рішень міжнародних карткових платіжних систем;
  • виробництво технологічних продуктів для використання в оборонній (безпековій), промисловій та побутовій сфері;
  • надання у користування потужностей з обробки та зберігання даних у сфері інформатизації (обчислювальна інфраструктура) у вигляді хмарного (віртуального) дата-центру, ресурсів віртуальної інфраструктури, надання послуг зі зберігання та обробки інформації з використанням функціональності ліцензійного програмного забезпечення, а також надання інфраструктури для зберігання та обробки даних і розміщення (хостингу) комп’ютерного обладнання в центрі обробки даних.

У підсумку хочемо зазначити, що сьогодні держава продовжує працювати над розробкою та введенням нових і вдосконаленням діючих заходів, спрямованих на підтримку компаній ІТ-індустрії. Зокрема, розглядається питання про надання дозволів працівникам таких компаній на виїзд за кордон по робочим питанням, розробляються заходи по підтримці компаній, релокованих в інші регіони нашої країни, триває робота по цифровізації процесу бронювання, що говорить про велике бажання/намір зберегти цю сферу економіки та дати можливість розвиватися навіть у надзвичайних умовах воєнного стану, в яких живе сьогодні наша країна.

 

Матеріал опубліковано в аналітичному виданні Юрист&Закон

Контактна особа
Анатолій Житник
Анатолій Житник
Старший юрист
Дізнатися більше
Рішення
Корпоративне право
Створення та структурування бізнесу
Супровід ІТ проектів
Оподаткування
Останні публікації
Нові зміни у визначенні місця відкриття та строках оформлення спадщини Нові зміни у визначенні місця відкриття та строках оформлення спадщини
30.01.2024р. набули чинності зміни до Цивільного кодексу України, якими по-новому було врегульовано
28-02-2024
Нагадуємо про відновлення декларування НАЗК та обов’язок подачі декларацій Нагадуємо про відновлення декларування НАЗК та обов’язок подачі декларацій
З 12 жовтня 2023 року Законом України №3384-ІХ для посадовців відновлено обов’язок подання деклараці
5-01-2024
Як не потрапити в пастку при укладенні попереднього договору купівлі квартири Як не потрапити в пастку при укладенні попереднього договору купівлі квартири
Адвокат Сергій Крутій розповів, як діяти, якщо основний договір не укладений в чітко визначений попе
15-08-2023
facebooklinkedinTelegramWhatsAppmailphone