Згідно з новими вимогами юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників в актуальному стані. Інформацію про кінцевих бенефіціарів.
Що нового?
8.04.00 р. вступає в силу Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06..09 р. № 36-IX. Цей Закон вносить зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 5.05.003 р. № 755-IV.
Інформація про кінцевого бенефіціарного власника повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, країну громадянства, серію і номер паспорта громадянина України або паспортний документ іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якій ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) ступінь бенефіціарного володіння.
Хто є бенефіціарним власником?
-
особа, яка самостійно або разом з іншими особами/компаніями безпосередньо або опосередковано володіє щонайменше 5% статутного капіталу або прав голосу в компанії;
або
-
особа, яка безпосередньо або опосередковано здійснює вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії, зокрема, володіючи або користуючись всіма активами чи їх значною часткою;
або
-
особа, яка має вирішальний вплив на вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності компанії;
або
-
особа, яка має право давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління.
Хто не може бути бенефіціарним власником?
-
Траст.
-
Інша юридична особа.
-
Формальний власник 5% статутного капіталу або прав голосу в компанії.
-
Агент.
-
Посередник.
-
Номінальний утримувач.
Хто зобов’язаний подавати відомості про кінцевого бенефіціарного власника?
Стаття 64- Господарського кодексу України встановлює, що підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати й зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом. Інформацію про кінцевих бенефіціарів
Хто не подає інформацію про кінцевого бенефіціарного власника?
Якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається (ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Водночас відомості про кінцевого бенефіціарного власника також не подають:
-
громадські формування;
-
адвокатські об’єднання;
-
торгово-промислові палати;
-
об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;
-
релігійні організації;
-
державні органи;
-
органи місцевого самоврядування, їх асоціації;
-
державні та комунальні підприємства, установи, організації.
Яка адміністративна відповідальність за неповідомлення про кінцевого бенефіціарного власника?
Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 7 000 до 5 000 грн).
Чинна редакція Кодексу України про адміністративні правопорушення (до набрання чинності Закону 8.04.00 р.), а саме ч. 6 ст. 66- КУпАП України передбачає відповідальність за неподання інформації про кінцевих бенефіціарних власників у вигляді штрафу в розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 00 до 8 500 грн).
Протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати суб’єкти Держфінмоніторингу. Застосування вищенаведених адміністративних санкцій здійснює суд (ст. КУпАП України). Інформацію про кінцевих бенефіціарів.
