Що нового?

28.04.2020 р. вступає в силу Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX (далі — Закон). Цей Закон вносить зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Згідно з новими вимогами юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державному реєстратору про зміни протягом 30 робочих днів із дня їх виникнення. Якщо зміни в структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі — ЄДР).

Інформація про кінцевого бенефіціарного власника повинна містити: прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, країну громадянства, серію і номер паспорта громадянина України або паспортний документ іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якій ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу) ступінь бенефіціарного володіння.

Закон також передбачає обов’язок розкривати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників при державній реєстрації юридичної особи та при проведенні державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу шляхом подання державному реєстратору додаткових документів, а саме:

  • структури власності за формою і змістом, визначеними відповідно до законодавства України;

  • витягу, виписки чи іншого документа з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи — нерезидента в країні її місцезнаходження в разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа-нерезидент;

  • нотаріально засвідченої копії документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, — для фізичної особи-нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, для фізичної особи-резидента.

Після набрання чинності Законом юридичні особи повинні будуть щорічно протягом 14-ти календарних днів, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, подавати державному реєстратору вищенаведені документи та відповідну заяву для підтвердження відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.

Компанії, зареєстровані на момент набрання чинності Законом, також зобов’язані подати оновлені дані про своїх кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності протягом трьох місяців із дня затвердження відповідної форми й змісту структури власності уповноваженим державним органом.

Хто є бенефіціарним власником?

  1. особа, яка самостійно або разом з іншими особами/компаніями безпосередньо або опосередковано володіє щонайменше 25% статутного капіталу або прав голосу в компанії;

або

  1. особа, яка безпосередньо або опосередковано здійснює вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії, зокрема, володіючи або користуючись всіма активами чи їх значною часткою;

або

  1. особа, яка має вирішальний вплив на вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності компанії;

або

  1. особа, яка має право давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління.

Хто не може бути бенефіціарним власником?

  1. Траст.

  2. Інша юридична особа.

  3. Формальний власник 25% статутного капіталу або прав голосу в компанії.

  4. Агент.

  5. Посередник.

  6. Номінальний утримувач.

Хто зобов’язаний подавати відомості про кінцевого бенефіціарного власника?

Стаття 64-1 Господарського кодексу України встановлює, що підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати й зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

Хто не подає інформацію про кінцевого бенефіціарного власника?

Якщо засновниками юридичної особи є виключно фізичні особи, які є бенефіціарними власниками (контролерами) юридичної особи, інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи не подається (ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Водночас відомості про кінцевого бенефіціарного власника також не подають:

  • громадські формування;

  • адвокатські об’єднання;

  • торгово-промислові палати;

  • об’єднання співвласників багатоквартирних будинків;

  • релігійні організації;

  • державні органи;

  • органи місцевого самоврядування, їх асоціації;

  • державні та комунальні підприємства, установи, організації.

Яка адміністративна відповідальність за неповідомлення про кінцевого бенефіціарного власника?

Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 до 51 000 грн).

Чинна редакція Кодексу України про адміністративні правопорушення (до набрання чинності Закону 28.04.2020 р.), а саме ч. 6 ст. 166-11 КУпАП України передбачає відповідальність за неподання інформації про кінцевих бенефіціарних власників у вигляді штрафу в розмірі від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 100 до 8 500 грн).

Протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати суб’єкти Держфінмоніторингу. Застосування вищенаведених адміністративних санкцій здійснює суд (ст. 221 КУпАП України).

Законність вимог та наслідки подання особистих даних для бенефіціара

Основний закон — Конституція України — не допускає збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Також Конституція гарантує право на життя, право на невтручання в особисте життя, право на недоторканність житла. У зв’язку з чим виникає досить логічне питання: яким же чином вимоги щодо розкриття кінцевих бенефіціарів можуть порушити права фізичних осіб?

Захист особистої інформації про фізичну особу, а саме: прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, адреса проживання тощо, здійснює Конституція України, Закон України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI. Тобто фізична особа має надати письмовий дозвіл на збирання, зберігання, обробку, поширення своїх персональних даних. Законодавчі акти, що зобов’язують надання даних про кінцевих бенефіціарів, не передбачають регулювання питань щодо отримання згоди самих бенефіціарів та процедури захисту наданої інформації. Більш того, отримана інформація опиняється в публічному доступі, оскільки для отримання відомостей в ЄДР навіть не потрібно проходити жодної ідентифікації особі, яка робить запит.

Отже, виконання законних вимог щодо надання особистих даних про кінцевих бенефіціарів до ЄДР потенційно є загрозою для таких осіб та їх близьких родичів. Будь-хто може дізнатися відомості про особу, адресу реєстрації, внесок у статутний капітал компанії та невідомо як використати отримані дані. Зазначені відомості можуть спонукати до посягання на життя, здоров’я, житло, майно фізичної особи тощо.

При цьому стверджувати, що дані введення суперечать Конституції України або чинному законодавству, неможливо. Але було б доцільно обмежити коло осіб, які мають доступ до детальної інформації про кінцевих бенефіціарів, з метою захисту гарантованих Конституцією прав.

Підсумки

Після набрання чинності 28.04.2020 р. Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX, матимемо наступні законодавчі зміни:

  1. Обов’язок для юридичних осіб протягом 3-х місяців із дня набрання чинності Законом (тобто до 28.07.2020 р.) щодо внесення інформації про кінцевого бенефіціарного власника, структуру власності та підтверджуючих документів до ЄДР.

  2. Обов’язок для юридичних осіб щороку протягом 14-ти календарних днів із дати державної реєстрації оновлювати інформацію в ЄДР стосовно кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності (незалежно від наявності змін).

  3. Обов’язок для юридичних осіб повідомляти про зміну кінцевого бенефіціарного власника та зміни в структурі власності протягом 30-ти робочих днів із дня їх виникнення.

  4. У разі відсутності змін про кінцевого бенефіціарного власника та в структурі власності юридична особа зобов’язана підтверджувати відсутність таких змін щоразу при будь-яких змінах, які вносяться в ЄДР (наприклад, при зміні керівника чи видів діяльності за КВЕД — підтверджуємо, що зміни щодо кінцевого бенефіціарного власника та структури відсутні).

  5. Штрафи в значних розмірах (від 17 000 до 51 000 грн.) для юридичних осіб за неподання або несвоєчасне подання держреєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

  6. Державний контроль за інформацією про кінцевих бенефіціарних власників через суб’єкти первинного фінансового моніторингу — банки, страхові брокери тощо, шляхом застосування до таких суб’єктів також значних штрафів.

Матеріал опубліковано в аналітичному виданні Юрист&Закон

Рішення
Корпоративне право
Останні публікації
Успішне оскарження рішення замовника про проведення переговорної процедури можливе Успішне оскарження рішення замовника про проведення переговорної процедури можливе
У продовження публікацій щодо захисту інтересів клієнтів Smartsolutions в публічних закупівлях повід
6-05-2022
Зміни щодо оподаткування ввізним митом транспортних засобів Зміни щодо оподаткування ввізним митом транспортних засобів
В умовах війни росії з Україною як ніколи постає питання ефективного вдосконалення українського зако
26-04-2022
Основні зміни у податковому законодавстві Основні зміни у податковому законодавстві
У продовження огляду змін податкового законодавства, який ми розпочали аналітичною статтею https://s
11-04-2022
facebook linkedin Viber Telegram WhatsApp mail phone