Статус контролера КІК автоматично створює для резидента України низку податкових обов’язків, серед яких ключове місце займає подання звітності та розкриття інформації про іноземну компанію. Як ми вже писали у статті «Хто вважається контролером КІК: критерії, ризики та практичні приклади», правила КІК поширюються на значну кількість українських власників іноземного бізнесу.
У 2025 році законодавець запровадив додаткові воєнні послаблення щодо відповідальності за окремі порушення у сфері КІК. Водночас обов’язок подання звітності залишається чинним, а окремі штрафні санкції продовжують застосовуватися. Тому контролерам КІК важливо розуміти актуальні строки подання звітів, межі дії воєнних пільг та ризики, які можуть виникнути під час податкового контролю.
Які строки подання звітності КІК у 2026 році
Адміністрування КІК вимагає від контролерів суворого дотримання термінів подання повідомлень та річної звітності. Повідомлення про будь-яку зміну статусу (набуття або відчуження частки, початок чи припинення фактичного контролю) має бути подане протягом 60 календарних днів з дати такої події.
Щорічний звіт про КІК подається окремо щодо кожної компанії та обов’язково супроводжується завіреними копіями її фінансової звітності.
| Граничні дати подання звітів КІК за звітний рік | |
| для контролерів-юридичних осіб | протягом 60 календарних днів після завершення звітного року разом із податковою декларацією з податку на прибуток |
| для контролерів-фізичних осіб | разом із декларацією про майновий стан і доходи для фізичних осіб — контролерів, а саме до 1 травня. |
Які пільги для контролерів КІК діють під час воєнного стану
Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні № 4113-IX (далі – Закон № 4113-ІХ), який набув чинності 1 січня 2025 року, впровадив суттєві пом’якшення фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності для контролерів КІК на період дії воєнного стану.
Перед підготовкою до можливої податкової перевірки варто визначити, за який період податковий орган може запитати документи та пояснення щодо оподаткування.
Для звітності по контрольованих іноземних компаніях (КІК) та трансфертному ціноутворенню – 7 років податкової давності.
Закон № 4113-IX повністю звільняє контролерів від фінансових санкцій за порушення, передбачені абзацами 1 – 8 пункту 120.7 ПКУ, якщо всі звітні зобов’язання за попередні періоди будуть виконані протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану. Зокрема, звільнення поширюється на штрафи за неподання або несвоєчасне подання звітів КІК, неповідомлення про набуття чи припинення контролю над КІК, неповне розкриття інформації про КІК, а також окремі порушення, пов’язані з поданням документації та інформації на запити податкових органів.
Крім того, на цей період повністю скасовано адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб за порушення правил статті 39-2 ПКУ.
Наприклад, якщо резидент України набув контроль над іноземною компанією у 2024 році, але не подав повідомлення до ДПС, воєнні пільги можуть дозволити виконати цей обов’язок без фінансових санкцій за умови дотримання вимог Закону №4113-ІХ.
За які порушення відповідальність залишається
Водночас закон передбачає кілька важливих винятків. Мораторій не поширюється на:
- штрафи за неподання документації з трансфертного ціноутворення (абзац дев’ятий пункту 120.7 ПКУ) та
- неподання копій первинних документів на письмовий запит ДПС (абзац десятий пункту 120.7 ПКУ).
Також важливо пам’ятати, що сплата штрафу в жодному разі не звільняє платника від обов’язку подати звітність. Якщо після виписування штрафу контролююча особа не подає звіт протягом 30 днів, починає нараховуватися додатковий штраф у розмірі 5 ПМПО за кожен день бездіяльності (але не більше 300 ПМПО).
Законопроєкт №8137: до яких змін готуватися
Окрім цього, у Верховній Раді України триває обговорення законопроєкту Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній № 8137, який у разі ухвалення може суттєво змінити процедури контролю, уточнити правила розрахунку часток та змінити систему штрафів, що вимагає від контролерів постійного моніторингу законодавчих ініціатив.
Правила КІК в Україні поступово стають більш деталізованими, а практика їх застосування — більш прогнозованою. Воєнні пільги дозволяють контролерам врегулювати питання звітності без фінансових санкцій за окремі порушення. Водночас обов’язок подання звітності зберігається, а тривалий строк податкової давності підвищує значення належної підготовки документів та оцінки податкових ризиків.
Практичні кроки для власників іноземних компаній
На основі узагальненої інформації резидентам України, які мають іноземні активи, рекомендуємо вжити таких практичних кроків:
- Провести аудит наявних довіреностей: виявити та скасувати генеральні довіреності, видані резидентам України, якщо вони створюють ризик визнання фактичного контролю без реальної потреби у такому інструменті.
- Перевірити ланцюги володіння міноритарних інвесторів: з огляду на зниження спільного порогу контролю до 10% з 2024 року, розрахувати сукупні частки всіх українських резидентів у спільних закордонних стартапах та компаніях.
- Забезпечити декларування за пільговий період: скористатися воєнним мораторієм для добровільного подання пропущених повідомлень та звітів КІК за 2022–2025 роки до закінчення шестимісячного терміну після завершення воєнного стану. Раннє подання звітності дозволить розпочати перебіг строку податкової давності щодо відповідних періодів та, відповідно, скоротити період потенційного податкового контролю і перевірок у майбутньому.
- Мінімізувати ризики постійного представництва: забезпечити, щоб реальні центри прийняття рішень (рада директорів, укладення угод) перебували безпосередньо за місцем реєстрації КІК, оскільки саме лише подання КІК-звітності не усуває ризику визнання компанії постійним представництвом в Україні.
Правила КІК в Україні вже стали одним із ключових елементів міжнародного податкового контролю. При цьому найбільші ризики для резидентів часто пов’язані не лише з формальним володінням іноземною компанією, а саме з ознаками фактичного контролю.
Саме тому власникам іноземних структур важливо оцінювати не лише корпоративні документи, а й реальні механізми управління бізнесом, повноваження представників, банківські інструменти та внутрішні процеси прийняття рішень.
Висновки
Хоча воєнний мораторій надає певний «запас часу», він не скасовує обов’язку подання звітності та не звільняє від відповідальності за трансфертним ціноутворенням чи ненадання первинних документів. Щоб не втратити можливість легалізувати активи без штрафів і при цьому не стати об’єктом прискіпливої перевірки ДПС, важливо підійти до процесу звітування системно. Ми готові взяти на себе повний супровід вашої звітності: від перевірки даних та заповнення звіту КІК з урахуванням останніх роз’яснень податкових органів до професійної комунікації з контролюючими органами.
Контактна особа
