Сімейний адвокат детально розповів, що таке спільне сумісне майно подружжя і який статус цього майна.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відразу звертаємо увагу на те, що конструкція статті 60 Сімейного Кодексу України передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Тобто це — правило, але у правила можливі виключення (які, втім, потрібно доводити в судовому порядку, подаючи докази того, що певне майно не має статусу спільного сумісного майна, а є приватною власністю одного з подружжя).
Трапляються ситуації, коли майно є особистою приватною власністю чоловіка або дружини, але за час шлюбу воно істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя. Таке майно у разі спору за рішенням суду може бути визнане об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У такому випадку особа, яка претендує на те, щоб стати співвласником (позивач) повинна довести, що збільшення вартості майна є істотним і у таке збільшення були вкладені його окремі (власні) кошти чи власна трудова діяльність.
Якщо ж один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
На відміну від речей індивідуального користування (в т.ч. коштовностей), речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, навіть якщо вони цілеспрямовано купувалися одному, а інший з подружжя не вміє ними користуватися.
Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності й оформити це, за бажанням, у формі договору.
Законодавством встановлено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
За замовчуванням вважається, що при укладенні договорів чоловіком чи дружиною вони діють за згодою другого з подружжя. Але при цьому інший з подружжя має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Але це правило не застосується, коли договір укладається стосовно цінного майна, або договір необхідно згідно з законодавством нотаріально посвідчити. У цій ситуації потрібна письмова згода іншого з подружжя. Якщо є необхідність укласти договір, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, то згода на укладення договору іншого з подружжя повинна бути нотаріально засвідчена. Дотримання цієї вимоги обов’язкове, навіть якщо чоловік та дружина на дату укладення договору вже не є подружжям, якщо мова йде про продаж спільного сумісного майна.
Якщо ви хочете цього уникнути, то необхідно домовитися про поділ спільного сумісного майна, незалежно від того, чи перебуваєте ви в шлюбі, чи його вже розірвано.
Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
І позитив від такого договору в тому, що як ви домовитеся – так і буде. Суд, як правило, визначає за кожним з подружжя (колишнім з подружжя) половину спільного сумісного майна.
Хоча при вирішенні спору про поділ майна суд може згідно з законом відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Але, як правило, це трапляється не так часто.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.
Звичайно, не все легко поділити просто навпіл і забути.
Кожна ситуація індивідуальна й існує багато моментів, які просто неможливо описати в цій публікації. Радимо при виникненні питання поділу майна та і всіх конфліктних питань звертатися за порадою до кваліфікованих юристів. Це збереже вам і час, і гроші, і, ймовірно, здоров’я!
Наостанок хочемо зазначити: якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, то майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Але така ситуація — вже тема для окремої публікації.
Якщо ви потребуєте кваліфікованої консультації юриста або вам потрібні послуги адвоката – звертайтесь до команди Smartsolutions, яка пропонує якісні рішення у правовій, податковій та фінансовій сферах.
Шановні клієнти, Smartsolutions разом із Благодійним фондом «Smart Angel» здійснює збір коштів на потреби Збройних сил України та забезпечення найнеобхіднішим дітей, які постраждали від збройної агресії рф проти України. Підтримати цей проєкт можливо за посиланням.
Бажаємо здоров’я і перемоги над ворогом! Слава Україні!
