Часто після розірвання шлюбу перед колишнім подружжям постає питання про поділ майна, яке було набуто під час перебування у шлюбі. І, на жаль, вистачає конфліктів, які доводиться вирішувати вже в залі судових засідань і судовим рішенням визначається, кому належить те чи інше майно, придбане за роки сімейного життя.
Дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності належить майно, що було набуте подружжям за час шлюбу. І те, що один з подружжя мав значно більший дохід або взагалі не мав доходу – не має значення. Хоча для ситуації, коли один з подружжя не мав самостійного заробітку (доходу) законодавець передбачив, що відсутність такого заробітку повинна бути обумовлена поважними причинами (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо).
Але Сімейним кодексом України визначено, що деяке майно, право власності на яке набуто одним з подружжя під час шлюбу, є особистою власністю такої особи та, відповідно, не підлягає поділу.
Отже, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
- майно, набуте нею, ним до шлюбу. На все, що набуто до укладення шлюбу, інший з подружжя претендувати не має права.
- майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування. Тобто, майно, яке ви успадкували, або отримали в подарунок належить тільки вам.
- майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Наприклад, за кошти, які вам подарували ви купили квартиру (чи щось інше). І ця квартира (чи інше майно) не підлягатиме поділу між подружжям (колишнім подружжям).
- житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Квартира, чи її частка, отримана у власність в результаті приватизації тільки ваша і поділу не підлягає.
- земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у користуванні особи, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
У двох вказаних вище об’єктів права власності є певні особливості.
У зв’язку зі змінами в законодавстві з 08.02.2011р. і до 12.06.2012р. включно земельна ділянка та/або житло, набуті внаслідок приватизації, визнавалась спільною сумісною власністю подружжя, а до 08.02.2011р. і після 12.06.2012р. така земельна ділянка та\або житло належала до особистої приватної власності чоловіка та/або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду чи квартири.
Окрім того, особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. До цієї категорії можна віднести й одяг, і, наприклад музичний інструмент, якщо інший з подружжя на ньому не вміє грати.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії, нагороди, які вона чи він одержали за особисті заслуги. Але при цьому суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її одержанню.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому моральної шкоди.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.
Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, коли шлюб не розірвано судовим рішенням, ні внаслідок подання спільної заяви до органу реєстрації актів цивільного стану.
Якщо у придбання майна вкладені, крім спільних коштів, і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Варто знати, що якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), то він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).
І цілком логічно, що той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім’ї, насамперед дітей.
При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов’язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім’ї, які відповідно до закону мають право користування ним.
При поділі майна, особливо якщо мова йде про поділ спільного сумісного майна подружжя в судовому порядку, щоб довести, що певне майно є вашою власністю, потрібно підготувати відповідні докази, які б чітко вказували на належність майна саме вам. А оскільки під час подружнього життя мало хто переймається збиранням доказів для можливої майбутньої судової справи про поділ майна, то перед поданням позову або перед підготовкою відзиву на позовну заяву (якщо ви відповідач) рекомендуємо звернутися до кваліфікованих адвокатів, щоб ваше майно так і залишилося вашим.
Просимо також врахувати: якщо позовну заяву буде оформлено відповідно до чинного законодавства, то суд прийме її до розгляду, але для того, щоб відстояти свою позицію в суді (незалежно від того – позивач ви чи відповідач), ви повинні мати чітку, обґрунтовану позицію, яка підтверджується належними доказами.
Якщо ви потребуєте кваліфікованої консультації юриста або вам потрібні послуги адвоката – звертайтесь до команди Smartsolutions, яка пропонує якісні рішення у правовій, податковій та фінансовій сферах.
Контактна особа
