Ви тут:
flow chart presentation 9
Аналітика, Рішення для бізнесу

«Розумна економічна причина (ділова мета)» в контексті Податкового кодексу України

Під час перевірок податковим органом часто виникають питання щодо обґрунтовування реальності господарських операцій підприємства, в тому числі з посиланням на «ділову мету». Для того, щоб запобігти коригуванню витрат та донарахуванню податку на прибуток у зв’язку з неможливістю аргументовано довести свою позицію перед податковим органом, рекомендуємо вам ознайомитись із інформацією нижче.

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) –це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст.14 розділу I ПКУ).

При цьому, характерними ознаками економічного ефекту є:

  • приріст активів (їх вартості);
  • збереження активів (їх вартості);
  • створення умов для приросту (збереження) активів в майбутньому.

Звертаємо увагу, що відсутність економічного ефекту не вказує на відсутність ділової мети, адже ключовим в концепції ділової мети є саме намір отримати економічний ефект. При цьому, платник податків не позбавляється обов’язку належним чином обґрунтувати об’єктивні причини, які вплинули на відсутність такого ефекту.

Податкове законодавство виокремлює ознаки, за яких операція не матиме розумної економічної причини (ділової мети), зокрема:

  • якщо головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків (абз.4п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 розділу I ПКУ);
  • якщо у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб (абз.5п.п. 14.1.231 п.14.1 ст. 14 розділу I ПКУ), наприклад:

— у випадку відмінності певної операції від тих операцій, які платник податку здійснює в межах повсякденної діяльності (розбіжності у суттєвих умовах договорів, функціях учасників операцій та ризиках, які приймають сторони).

— у випадку відмінності певної операції платника податків від тих, які інші платники зазвичай здійснюють в межах того ж самого виду діяльності, що й він.

— у випадку прийняття платником ризиків, які він не може контролювати.

–у випадку істотної відмінності у строках виконання зобов’язань за угодами, якщо при цьому платник не отримує належної компенсації прийнятих ризиків в будь-якій формі.

У контексті податкового законодавства концепція ділової мети застосовується:

  • до контрольованих операцій;
  • при здійсненні коригувань фінансового результату неконтрольованих операцій з нерезидентами, зареєстрованих у визначених Постановою КМУ №1045 від 27.12.2017 року юрисдикціях, та нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок) згідно Постанови КМУ №480 від 04.07.2017 року;
  • в операціях з нарахування роялті на користь нерезидентів.

Для належного обґрунтування наявності ділової мети рекомендуємо підготувати відповідну доказову базу, в якій дослідити та розкрити цілі, наміри та очікування від здійснення господарської операції, для чого:

  • сформувати документацію для підтвердження реальності операції: належним чином оформлений договір, документи, що надають інформацію щодо обставин та умов проведення операції (специфікації, додаткові угоди), платіжні документи про проведення розрахунків, умови транспортування, митні декларації тощо;
  • розробити документацію для підтвердження економічної доцільності операції: бізнес-плани, обґрунтування моделі роботи (доцільність залучення посередників, обґрунтування закупівельних цін тощо), огляд та аналіз кон’юнктури ринку (для обґрунтування придбання товарів (послуг) на певних умовах), розрахунки можливих збитків, перелік заходів у випадку збитковості операції, листування з контрагентами, розрахунки, що підтверджують зростання фінансових показників компанії, збільшення рентабельності тощо.

Можемо зробити висновок, що ключову роль в концепції ділової мети відіграє суб’єктивний фактор (цілі, наміри та очікування).

Саме тому для успішного обґрунтування своєї позиції перед податковими органами потрібно детально документувати умови господарської операції, сформувати необхідну доказову базу, проаналізувати бізнес-плани і провести оцінку економічного ефекту в розрізі всіх учасників, що залучені в господарській операції.

Команда Smartsolutions готова надати Вам якісну юридичну підтримку та підготувати належне обґрунтування дотримання концепції ділової мети у здійснених господарських операціях.

Поділитись публікацією:
Оцініть публікацію:
0 / 5

Your page rank:

Контактна особа

Анна Савченко
Анна Савченко
Партнерка, керівниця юридичного напряму, адвокатка, LL.M

Останні публікації

Керівник підприємства переглядає документи щодо статусу критичності за робочим столом
Розповідаємо, як після постанови № 1328 підприємству довести критичність і зберегти бронювання працівників: тест шкоди, ліміти, строки та чек-лист.
Smartsolutions і Благодійний фонд Гераскевича: кейс
Із початку 2026 року Smartsolutions забезпечує юридичний і бухгалтерський супровід Благодійного фонду Гераскевича. Розповідаємо про співпрацю та відгук Владислава Гераскевича.
Законопроєкт № 10225-д: ринок віртуальних активів і податки
Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт № 10225-д про ринок віртуальних активів. Розповідаємо про регулювання, оподаткування, авторизацію учасників і дату набрання чинності.
Чи відповідає директор ТОВ за свої помилки? Що повинен знати власник бізнесу
За яких обставин керівник ТОВ відповідає власним майном за збитки, штрафи та борги компанії? Розбираємо чотири види відповідальності, ризики банкрутства й інструменти захисту власника.
Як зареєструвати шлюб в Україні у 2026 році
Які документи потрібні для реєстрації шлюбу у 2026 році, як подати заяву до ДРАЦС або через Дію, коли можливе скорочення строку та що врахувати нареченим за кордоном.
Директор-іноземець у ТОВ: дозвіл на роботу та управління
Умови призначення іноземного директора в українському ТОВ, дистанційне управління з-за кордону, створення нової компанії та модель безпосереднього управління її єдиним учасником.
Корпоративні документи та механізми контролю повноважень директора ТОВ
Повноваження директора українського ТОВ, межі самостійного ухвалення рішень, порядок підписання документів, фінансовий контроль і способи захисту інтересів власника.
Управління підприємствами та єдиний податок: як відрізнити консалтинг від забороненої діяльності
Коли КВЕД 70.22 сумісний зі спрощеною системою, які повноваження можуть свідчити про фактичне управління підприємством і як зменшити податкові ризики в договорі та первинних документах.
OSINT-дослідження та перевірка потенційного бізнес-партнера Smartsolutions
Кейс Smartsolutions про OSINT-дослідження та юридичну перевірку потенційних партнерів для європейської оборонної компанії, яка обирала виробника-партнера в Україні.
Валютна лібералізація НБУ 2026: зміни для бізнесу
Огляд змін валютного регулювання НБУ для юридичних осіб: новий ліміт на окремі транскордонні перекази, умови його використання, корпоративні витрати за кордоном та інші дозволені операції.
ОГД сім’ям загиблих військовослужбовців
Як змінювалися правила виплати 15 млн грн сім’ям загиблих військовослужбовців у 2022–2026 роках: хто має право на ОГД, як діє особисте розпорядження, які строки звернення та графіки виплат.
Анна Савченко, партнерка та керівниця юридичного напряму Smartsolutions
Інтерв’ю з партнеркою та керівницею юридичного напряму Smartsolutions Анною Савченко про стратегічне мислення, вплив штучного інтелекту на юридичну професію, довіру в команді, репутацію та принципи довгострокової співпраці з клієнтами.