Законопроєкт про англійську мову № 9432 від 28.06.2023 викликав безліч негативних коментарів і навіть став причиною створення відповідної петиції на сайті Президента з проханням відкликати його як законопроєкт, який є антиукраїнським.
В цілому впровадження англійської мови або будь-якої іншої мови є досить складним процесом і залежить від багатьох факторів, таких як контекст країни, соціокультурні аспекти та політичні обставини. Не існує однозначної відповіді на питання про те, який підхід до впровадження мови є “нормальним”, оскільки це суб’єктивне питання, яке може мати різні точки зору.
Прийняття закону, яким впроваджується англійська мова через примус, може мати свої плюси та мінуси. З одного боку, такий закон може сприяти розширенню мовних навичок і покращенню комунікації з міжнародною спільнотою, що може мати позитивний вплив на економіку, туризм та освіту країни. З іншого боку, такий примус викликає незадоволення серед населення, яке може вважати це порушенням своїх прав і культурної ідентичності.
Українська мова має велике значення для збереження культурної спадщини та національної ідентичності. Особливо в поточних умовах. Важливо забезпечити захист та підтримку української мови, але і впровадження інших мов також може мати свою цінність з погляду міжнародної співпраці та розвитку.
Врешті-решт питання впровадження мови є складним політичним рішенням, яке повинно враховувати інтереси та потреби різних груп населення. Діалог, включаючи консультації з експертами, активістами та громадськістю, може допомогти знайти компромісне рішення.
Багато моїх колег юристів висловили думку про те, що Законопроєкт № 9432 суперечить нормам Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» і що існують негативні ризики у разі прийнятті цього закону для індустрії та суспільства.
Законопроєкт вносить зміни, які говорять, що мова демонстрації фільмів буде регулюватись тепер двома законами, вищезгаданим та законопроєктом № 9432. Нагадаю, що чинне законодавство передбачає, що всі фільми повинні демонструватись українською мовою, крім:
- національних фільмів, які можуть демонструватися кримськотатарською мовою або іншими мовами корінних народів відповідно до Закону “Про кінематографію”;
- документальних фільмів, які не мають дубляжу або озвучення українською, але мають субтитри, виконані державною мовою (їх розповсюдження допускається в кінотеатрах, якщо фільм набрав не менше 2 балів за культурними критеріями культурного тесту, встановленими Законом “Про державну підтримку кінематографії в Україні”, та про це зазначено в Державному реєстрі фільмів);
- показу фільмів під час кінофестивалів, де можуть бути проведені покази мовою оригіналу з субтитрами, виконаними державною мовою;
- демонстрації іноземних фільмів мовою оригіналу в кінотеатрах, із супроводженням субтитрування державною мовою, але не може перевищувати 10% загальної кількості сеансів демонстрації фільмів у кінотеатрі протягом місяця.
Законопроєкт № 9432 вносить певні зміни, а саме: кінотеатри зможуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу понад встановлених 10%, якщо мовою оригіналу є англійська мова. Але хочу звернути увагу, що ця норма говорить не про обов’язок, а про можливість.
Разом з цим, на нашу думку, саме новела законопроєкту щодо встановлення частки англомовних фільмів мовою оригіналу з українськими субтитрами у 2025 році – 50% , у 2026 – 75%, а у 2027 році – 100% є суперечливою і такою, що призводить до неоднозначності трактування. Саме ця норма викликала найбільше спорів на медіаринку, оскільки її можна трактувати як зобовʼязальну норму. На наш погляд, вона виписана недостатньо чітко, що і викликає негативні відгуки про цей законопроєкт. І хоча законопроєктом не визначено відповідальність за її невиконання, навіть в такій “послабленій” редакції є ризик, що відповідна норма буде сприйнята як надмірне регулювання та пресинг, та спровокує (крім прогнозованого падіння зборів кінотеатрів) цілий букет інших негативних явищ, таких як ріст відеопіратства, колапс школи українського відеодубляжу, негативне ставлення частини населення до англійської.
Враховуючи можливі різноманітні трактування запропонованих норм, можна зробити висновок, що законопроєкт потребує подальшого уточнення та удосконалення. Недостатня чіткість та відсутність конкретних положень, що регулюють відповідальність за невиконання його вимог, можуть створювати неоднозначність та ризики щодо виконання закону. Важливо забезпечити баланс між заохоченням вивчення англійської мови та збереженням української мови як державної.
Якщо повернутись до глобального питання – чи взагалі потрібно заохочення до англійської прописувати на рівні закону, то воно має різні погляди і залежить від контексту та потреб суспільства. Ось кілька аргументів, які можуть впливати на обговорення цього питання.
Міжнародна комунікація
Англійська мова є міжнародно визнаною мовою комунікації в багатьох галузях, включаючи бізнес, науку, туризм та дипломатію. Заохочення до вивчення та використання англійської мови може полегшити спілкування України з іншими країнами та забезпечити більш ефективну міжнародну співпрацю.
Економічний розвиток
Знання англійської мови може бути важливим фактором для економічного розвитку, особливо в галузях, які мають міжнародну спрямованість. Заохочення до вивчення англійської мови може сприяти залученню іноземних інвестицій, розвитку міжнародних бізнес-відносин та збільшенню економічного потенціалу країни.
Культурний обмін
Англійська мова є не тільки мовою комунікації, але й мовою культури. Вивчення англійської мови може сприяти доступу до світової літератури, кіно, музики та інших аспектів світової культури, що сприяє культурному обміну та розширенню світогляду.
Звичайно, необхідність прописування заохочення до англійської мови на рівні закону є об’єктом дискусій та вимагає врахування різних факторів, включаючи роль української мови як державної мови, культурну ідентичність, соціальну справедливість та інші. Прийняття такого рішення повинно бути підкріплено консультаціями з експертами, громадськими обговореннями та урахуванням потреб і побажань суспільства.
Міжнародне законодавство не надає прямої відповіді на питання про заохочення до вивчення англійської мови на рівні закону в конкретній країні. Визнання ролі англійської мови як міжнародної мови комунікації в багатьох сферах життя та її використання на практичному рівні є широко поширеним явищем у світі.
Звичайно, кожна держава має суверенітет і право регулювати власну мовну політику, включаючи законодавство про мови. Принципи міжнародного права, зокрема ті, які стосуються прав людини, вимагають поваги до культурної та мовної різноманітності, а також забезпечення рівності мовних спільнот. Тому при розробці законів про мови важливо враховувати ці принципи та забезпечувати баланс між різними мовами.
Однак конкретні вимоги та практики щодо мови в кожній країні визначаються її законодавством і політикою.
Примітка. 20.07.2023 рішенням Комітету було запропоновано прибрати вимогу щодо показу англомовних фільмів мовою оригіналу із законопроєкту. Сподіваємось, зазначений законопроєкт буде прийнятий з урахуванням цих змін.
Якщо вам необхідна консультація досвідченого юриста – звертайтесь до команди Smartsolutions, і ми обов’язково надамо фахові відповіді на ваші запитання.
Контактна особа
