8 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон про фріланс, яким фактично узаконена робота фрілансерів в Україні.
Що це змінює для працівників, які бажають працювати віддалено і мати вільний графік?
Перш за все, передбачено внесення змін до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) щодо введення нової особливої форми трудового договору. Ідеться про трудовий договір з нефіксованим робочим часом, який має стати законною альтернативою договорам цивільно-правового характеру. Так, фрілансер зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців з одночасним збереженням базових соціальних гарантій (лікарняні, відпустки, зарплата тощо).
За умовами такого договору працівник зобов’язаний виконувати роботу тільки тоді, коли вона є, але без гарантій від роботодавця, що робота надаватиметься постійно. Роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи, а також її обсяг, але при цьому матиме зобов’язання дотримуватися вимог законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Кількість базових годин, протягом яких фрілансер має працювати за цим договором, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень. При цьому фрілансер має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме працювати поза межами базових днів і годин.
Власне і заробітна плата буде виплачуватись за фактично відпрацьований час, але в будь-якому разі не менше ніж за 2 години протягом календарного місяця. Тобто, навіть якщо фрілансер працював менш 2 годин на місяць, роботодавцю однаково доведеться заплатити йому в межах цієї норми.
Цікавою нормою даного закону є і те, що роботодавець не може забороняти або перешкоджати фрілансеру, що виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншими трудовими договорами. Тобто укладення такого договору не допускає жодних обмежень обсягу трудових прав таких працівників.
