18 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», яким фактично узаконена робота фрілансерів в Україні.
Що це змінює для працівників, які бажають працювати віддалено і мати вільний графік?
Перш за все, передбачено внесення змін до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) щодо введення нової особливої форми трудового договору. Ідеться про трудовий договір з нефіксованим робочим часом, який має стати законною альтернативою договорам цивільно-правового характеру. Так, фрілансер зможе поєднувати легальну роботу в кількох роботодавців з одночасним збереженням базових соціальних гарантій (лікарняні, відпустки, зарплата тощо).
За умовами такого договору працівник зобов’язаний виконувати роботу тільки тоді, коли вона є, але без гарантій від роботодавця, що робота надаватиметься постійно. Роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи, а також її обсяг, але при цьому матиме зобов’язання дотримуватися вимог законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Кількість базових годин, протягом яких фрілансер має працювати за цим договором, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень. При цьому фрілансер має право відмовитися від виконання роботи, якщо роботодавець вимагатиме працювати поза межами базових днів і годин.
Власне і заробітна плата буде виплачуватись за фактично відпрацьований час, але в будь-якому разі не менше ніж за 32 години протягом календарного місяця. Тобто, навіть якщо фрілансер працював менш 32 годин на місяць, роботодавцю однаково доведеться заплатити йому в межах цієї норми.
Цікавою нормою даного закону є і те, що роботодавець не може забороняти або перешкоджати фрілансеру, що виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за іншими трудовими договорами. Тобто укладення такого договору не допускає жодних обмежень обсягу трудових прав таких працівників.
При цьому, внесення до КЗпП положень про договори з нефіксованим робочим часом автоматично поширює на працівників-фрілансерів також і положення кодексу щодо відповідальності працівника.
Так, якщо фрілансер відмовиться працювати у визначені договором базові дні та години (за винятком, якщо така відмова пов’язана з лікарняним чи виконанням державних або громадських обов’язків), роботодавець може застосувати до нього заходи дисциплінарного стягнення: догану і звільнення. Крім цього, фрілансера може бути звільнено на загальних підставах, наприклад, за його ініціативою або за згодою сторін. Але в трудовому договорі з ним можуть встановлюватися і додаткові підстави для його припинення, які повинні бути пов’язані зі здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами.
Також слід відмітити, що поряд з наданням можливості фрілансерам працювати на абсолютно законних підставах, законодавець обмежує можливості роботодавця щодо залучення фрілансерів до своєї діяльності. Так, даним законом встановлено, що кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10% загальної кількості трудових договорів, стороною яких є роботодавець. Ці обмеження не застосовуються для юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю менше ніж 10 працівників, – вони можуть укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.
Дана норма направлена на те, щоб фріланс не став основою для ринку праці, а лише доповнив його та став однією з можливостей для його розширення.
Як підсумок, хочемо звернути вашу увагу на основні плюси для працівника-фрілансера, пов’язані з укладенням даних договорів:
- фрілансер матиме можливість отримувати мінімальний дохід, навіть якщо від роботодавця не надходило жодних замовлень щодо роботи протягом місяця;
- роботу за договором з нефіксованим робочим часом можна цілком законно поєднувати з роботою за трудовими чи цивільно-правовими договорами у інших роботодавців або замовників;
- наявність договору робить працівника-фрілансера більш захищеним, так як відповідно до нього всі питання по роботі, в тому числі спірні, можливо буде вирішувати безпосередньо з роботодавцем. Сам договір є правовою основою для цього, що значно відрізняється від нинішньої ситуації, коли робота фрілансера базується здебільшого на усних домовленостях, що точно не може сприйматися як доказ, якщо справа дійде до суду.
Водночас не забуваємо і про відповідальність, пов’язану з офіційним оформленням трудових відносин з роботодавцем, про що теж відзначили вище.
Якщо вам потрібна професійна консультація, завертайтесь до юристів Smartsolutions, які готові надати вичерпні відповіді та фахову юридичну допомогу.
