Судова практика вже напрацювала ряд критеріїв, за якими відносини можна вважати трудовими або цивільними (господарськими). У цій статті шляхом аналізу судової практики (зокрема постанов Верховного Суду при розгляді справ, пов`язаних із перекваліфікацією правовідносин між суб`єктами господарювання та ФОП), ми розглянемо ряд основних ознак для цивільних та трудових відносин, при урахуванні яких ви зможете скласти якісний договір з ФОП та, як наслідок, уникнути спорів з контролюючими органами.
Ключовою ознакою, яка відмежовує трудові відносини від цивільних (господарських) є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. В свою чергу за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Окрім цього, для трудових відносин характерне підпорядкування працівника правилам внутрішнього трудового розпорядку. Виконавець за цивільно-правовим договором самостійно організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Після закінчення виконання визначеного завдання працівником, його трудова діяльність не припиняється, на відміну від виконавця за цивільно-правовим договором.
Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Ще одним вагомим критерієм є обов’язковість відображення обсягу виконуваної роботи/наданих послуг за цивільно-правовим договором у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та повинні вказуватись в акті приймання-передачі. Акт повинен містити відомості про те, який саме конкретний результат роботи/наданих послуг повинен передати виконавець замовникові, перелік завдань, вид послуги/роботи, кількісні та якісні характеристики.
Вказані позиції висловлені в постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 127/21595/16-ц, від 4 липня 2018 року у справі №820/1432/17, від 13 червня 2019 року у справі №815/954/18, від 25 листопада 2021 року у справі №826/14117/14.
У судовій практиці можемо зустріти також ряд наступних ознак, притаманних трудовим відносинам:
- систематична виплата заробітної плати;
- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 “Класифікатор професій”;
- обов`язок роботодавця надати робоче місце;
- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо;
- праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи);
- трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час;
- застосування заходів дисциплінарної відповідальності;
- встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності, зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулювано – чинним законодавством України.
Наведені ознаки можемо вбачати в постановах Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19, від 6 жовтня 2021 року у справі № 420/502/19, від 15.12.2021року у справі № 814/1435/18.
У постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №826/1432/17 суд підкреслив, що ключовим у відносинах цивільно-правового (господарського) характеру є наявність акта приймання-передачі. Останній слугує доказом передання саме індивідуальних результатів робіт.
Також судом зазначено, що без дослідження, чи носили послуги організаційно-господарський характер, чи входило надання таких послуг до видів діяльності ФОП, чи було необхідним придбання таких послуг в межах господарської діяльності товариства та чи переслідувало воно ділову мету (отримання в подальшому прибутку), чи, навпаки, такі послуги (зобов’язання) входили до посадових (функціональних) обов’язків працівника, без дослідження обов’язків у посадовій інструкції та договорі, – висновок про ототожнення функцій працівника і ФОП є передчасним.
Таким чином, для мінімізації ризиків при укладенні договору з ФОП, рекомендуємо звернути увагу на такі ключові елементи договору:
- мету співпраці з ФОП – результат, який підтверджується складеним актом-приймання передачі з відомостями про те, який саме конкретний результат роботи/наданих послуг передається, перелік завдань, вид послуги/роботи, їх кількісні та якісні характеристики;
- самостійність організації процесу праці;
- відсутність систематичної оплати, а у випадку її наявності – оплата виключно за результат послуги/роботи, оформлений відповідним актом;
- відмінність обов’язків працівника в посадовій інструкції та обов’язків особи як ФОПа в договорі.
Якщо вам потрібна правова допомога у вирішенні будь-яких питань у взаємовідносинах з ФОП – звертайтесь до команди Smartsolutions, яка забезпечить вам професійний юридичний супровід.
Контактна особа
