У сучасних умовах глобальної нестабільності та зростання геополітичних ризиків питання контролю над іноземними інвестиціями набуває особливої актуальності. Україна, як держава, що перебуває у стані війни та водночас активно працює над економічним відновленням, потребує ефективних механізмів захисту своїх стратегічних ресурсів та інфраструктури. З цією метою у вересні 2025 року до Верховної ради України було подано на розгляд законопроєкт №14062 «Про скринінг прямих іноземних інвестицій».
Законопроєкт пропонує запровадити державний механізм перевірки іноземного капіталу, який спрямований на контроль інвестицій у критично важливих галузях — такі як енергетика, військово-промисловий комплекс, видобуток стратегічних корисних копалин та управління об’єктами критичної інфраструктури. Йдеться не лише про економічну безпеку, а й про запобігання можливому впливу недружніх держав на ключові сфери життєдіяльності нашої країни.
Скринінг прямих іноземних інвестицій – це процедура оцінки та аналізу прямих іноземних інвестицій, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику, та Комісією з питань оцінки впливу прямих іноземних інвестицій, з метою визначення впливу таких інвестицій на національну безпеку України.
Механізм скринінгу, передбачений законопроєктом, дозволить державі здійснювати попередню оцінку інвестиційних угод, моніторинг вже укладених, а також блокування операцій, які можуть становити загрозу національним інтересам. Це відповідає міжнародній практиці, зокрема досвіду Європейського Союзу та США, де подібні інструменти вже давно стали частиною системи економічної безпеки.
Варто зазначити, що наразі в Україні відсутній формалізований механізм оцінки ризиків, пов’язаних з іноземними інвестиціями у стратегічні сектори. В умовах воєнного стану та підвищеної чутливості до питань контролю над критичною інфраструктурою, запровадження такого механізму є не лише логічним, а й необхідним кроком у напрямку посилення державного суверенітету та захисту національних інтересів.
Що передбачає законопроєкт?
Законопроєкт №14062 встановлює чіткі критерії, за якими прямі іноземні інвестиції підлягатимуть обов’язковому скринінгу. Йдеться про ті випадки, коли іноземний капітал спрямовується у підприємства, що мають стратегічне значення для національної безпеки, економічної стабільності та обороноздатності держави.
Зокрема, перевірці підлягатимуть інвестиції у наступні категорії суб’єктів господарювання.
1. Оператори критичної інфраструктури.
Це підприємства, які здійснюють управління об’єктами, включеними до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури. Така інфраструктура може охоплювати енергетичні системи, телекомунікації, транспорт, водопостачання, охорону здоров’я, державні реєстри тощо. Враховуючи їхню важливість для функціонування держави, будь-яке втручання іноземного капіталу потребує ретельної оцінки.
2. Компанії, що користуються стратегічними надрами.
Інвестиції у підприємства, які здійснюють користування металічними рудами та неметалічними корисними копалинами, що мають стратегічне значення для економіки та оборонної сфери, також підлягатимуть скринінгу. Йдеться, зокрема, про уран, титан, нікель, цирконій, флюорит та інші ресурси, які є критично важливими для промисловості та безпеки.
3. Суб’єкти, що працюють з товарами військового призначення та подвійного використання.
Це підприємства, які здійснюють діяльність, пов’язану з розробкою, виробництвом, модернізацією, ремонтом, транспортуванням, утилізацією або торгівлею продукцією, що може бути використана як у цивільних, так і у військових цілях. Такий сектор є особливо чутливим з точки зору контролю над технологіями та безпекою.
Критерії скринінгу
Під обов’язковий скринінг підпадатимуть ті інвестиційні угоди, що відповідають визначеним в законопроєкті критеріям, а саме:
1. Угоди, які передбачають прямі інвестиції в компанії, що мають стратегічне значення, сфери діяльності яких описані вище.
2. Угоди, які дають інвестору контроль над компаніями, що мають стратегічне значення. Перевірці підлягають ті угоди, внаслідок яких іноземний інвестор:
- отримує понад 25% голосів у компанії;
- може призначати керівництво компанії або більшість у наглядовій раді;
- має можливість блокувати рішення органів управління.
3. Угоди щодо майна компаній, які мають стратегічне значення.
Якщо інвестор набуває у власність або користування майно компанії, яке становить 10% і більше від загальної вартості її активів.
Таким чином, законопроєкт передбачає створення системи превентивного контролю, яка дозволить державі своєчасно реагувати на потенційно ризиковані інвестиції, зберігаючи баланс між відкритістю економіки та захистом національних інтересів.
Іноземний інвестор, який має на меті здійснити інвестицію у суб’єкт скринінгу прямих іноземних інвестицій шляхом вчинення відповідного правочину, надсилає поштовим відправленням чи в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, або із накладенням кваліфікованого електронного підпису на офіційну електронну адресу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику, заповнену анкету, подає копії документів та запит на погодження здійснення прямих іноземних інвестицій.
Запит та документи розглядаються спеціально створеним колегіальним консультативно-дорадчим органом — Комісією з питань оцінки впливу прямих іноземних інвестицій, яка створюється при Міністерстві економіки України протягом 90 календарних днів. До складу цієї комісії входять представники Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства закордонних справ та, за потреби, секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури.
Результатом розгляду запиту на здійснення прямих іноземних інвестицій може бути:
- Погодження інвестиції — якщо Комісія не виявила ризиків для національної безпеки, інвестиція погоджується. Інформація, щодо такої інвестиції вноситься у Реєстрі іноземних інвесторів, з подальшим моніторингом реалізації. Інформація, що міститься у такому Реєстрі є інформацією з обмеженим доступом.
- Відмова у погодженні — якщо інвестиція становить загрозу національній безпеці, Комісія може відмовити у погодженні.
- Умовне погодження — інвестиція може бути погоджена за певних умов, які визначає Комісія (наприклад, із зобов’язанням зменшити частку інвестицій).
- Рішення про відсутність підстав для скринінгу — якщо інвестиція не підпадає під критерії, Комісія приймає рішення про відсутність підстав для скринінгу.
Правочини щодо прямих іноземних інвестицій не можуть бути погоджені, якщо інвестор або його власники мають зв’язок із країнами-агресорами, країнами чи особами, до яких застосовано санкції, або мають громадянство чи майнові інтереси у таких країнах. Зокрема, відмова у погодженні можлива, якщо на момент звернення, або впродовж двох років, що передували такому зверненню:
- у статутному капіталі інвестора є частка з країни-агресора або країни, щодо якої діють національні чи міжнародні санкції;
- інвестор або його власники є особами, щодо яких застосовано національні чи міжнародні санкції чи які пов’язані з країною-агресором;
- інвестор або його власники мають громадянство країни-агресора чи країни-окупанта (Російська Федерація та Республіка Білорусь);
- інвестор або його власники мають майновий інтерес у країні-агресорі, країні-окупанті (Російська Федерація та Республіка Білорусь).
Підставами для відмови у погодженні здійснення прямих іноземних інвестицій є:
- надання недостовірної, неповної інформації щодо правочину, іноземним інвестором;
- загроза безпеці критичної інфраструктури, життєво важливим функціям та/або послугам;
- загроза національній безпеці України, національним інтересам України.
Ризики та наслідки для інвесторів
Іноземний інвестор, який порушив вимоги щодо скринінгу або здійснив інвестицію всупереч рішенню про заборону, втрачає всі державні гарантії захисту та може бути позбавлений права на дивіденди, права на голосування, а укладені правочини визнаються недійсними. В цьому випадку до інвестора також буде застосовано штраф у розмірі 50% вартості здійсненої прямої іноземної інвестиції.
Загалом, законопроєктом передбачений цілий ряд заходів впливу, які є комплексними та охоплюють різні форми відповідальності різних рівнів, зокрема:
- штрафи до 50% вартості інвестиції;
- визнання угоди недійсною;
- позбавлення права голосу та дивідендів.
Додатково, в інвестиційне законодавство вноситься ряд змін, направлених на обмеження гарантій захисту іноземних інвестицій у випадку порушення законодавства про скринінг прямих іноземних інвестицій, що означає, що порушення вимоги законодавства в цій сфері призводить до втрати державних гарантій захисту іноземних інвестицій, передбачених відповідним законом України “Про державні гарантії захисту іноземних інвестицій”. Держава також не гарантує порушнику відшкодування упущеної вигоди чи інших преференцій.
Порівняння: іноземні інвестиції до 2025 року та поточні пропозиції
Параметр | До 2025 року | Законопроєкт №14062 (2025) | |
1. | Скринінг інвестицій | Відсутній | Обов’язковий у стратегічних секторах |
2. | Правовий режим | Ліберальний, відкритий | Регульований, з елементами контролю |
3. | Уповноважений орган | Відсутній | Комісія при Мінекономіки |
4. | Санкції | Мінімальні | Суворі: штрафи, анулювання угод |
5. | Ціль | Залучення капіталу | Баланс між безпекою та інвестиціями |
6. | Сфери застосування | Будь-які | Критична інфраструктура, оборона, надра |
7. | Порогові критерії | Не встановлені | >25% голосів, >10% активів, право призначення керівництва |
8. | Порогові критерії | Не встановлені | >25% голосів, >10% активів, право призначення керівництва |
9. | Ризики для інвестора | Низькі | Високі: перевірка, можливість відмови |
Висновки
Запровадження національного режиму скринінгу прямих іноземних інвестицій — це суттєва зміна для інвестиційного клімату України, адже нові правила можуть вплинути на структуру угод, строки їх реалізації та гарантії захисту інвестицій.
Законопроєкт, у разі прийняття, набирає чинності через шість місяців після офіційного опублікування. Його положення не застосовуються до правочинів, укладених до цієї дати. Однак вже зараз компаніям, що працюють у стратегічних секторах або планують інвестиції, варто провести внутрішній аудит на відповідність новим вимогам та підготуватися до можливих змін у процедурі погодження угод.
Сторони повинні бути готові до триваліших строків розгляду, додаткового регуляторного контролю та необхідності надання розширеної інформації про структуру власності та джерела інвестицій.
Водночас слід зазначити, що процедура скринінгу передбачає значну концентрацію повноважень у спеціальної Комісії, яка прийматиме рішення щодо погодження або заборони здійснення інвестицій. Така модель прийняття рішень потенційно містить ризики суб’єктивного підходу та виникнення корупційних практик.
У зв’язку з цим забезпечення прозорості процесу скринінгу, а також встановлення чітких і недвозначних критеріїв для прийняття рішень мають бути визначені як пріоритетні завдання для законодавчих та виконавчих органів.
Якщо ви потребуєте фахової допомоги юриста — звертайтеся до Smartsolutions і ми надамо вам професійне рішення для вашого бізнесу.
Контактна особа
