15.12.2023 року відбулась важлива подія – набрання чинності Законом України «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX від 17.02.2022 р. (надалі – Закон), що покликаний реформувати адміністративне законодавство на інституційному рівні.
Положення Закону матимуть вплив одночасно і на громадян, і на бізнес, оскільки процедурою охоплюється як сфера надання адміністративних послуг (наприклад – реєстрація бізнесу, ліцензування), так і здійснення інспекційної (контрольної, наглядової) діяльності.
У зв’язку із суспільним резонансом навколо теми мобілізації, зауважимо, що Закон не поширюється на відносини, які виникають під час військової служби, на застосування законодавства про національну безпеку й оборону та у ряді інших виключень, передбачених у .
Чому набрання Законом чинності важливе?
Закон встановлює універсальні, однакові для всіх суб’єктів принципи відносин між владою і громадянами/бізнесом, запроваджує єдиний алгоритм дій адміністративних органів, уніфіковану процедуру розгляду адміністративних справ на всіх стадіях (від прийняття заяв до оскарження прийнятих рішень).
Отже, у багатьох різних сферах єдині «правила гри» мають замінити величезну кількість розрізнених відомчих правил і процедур (подекуди хаотичних, застарілих, недосконалих чи малозрозумілих). Так, на дату підготовки цієї публікації Кабінетом міністрів України схвалено законопроєкт про внесення змін до 122 (!) законодавчих актів, з метою їх приведення у відповідність до Закону про адміністративну процедуру.
Зауважимо, що єдиний рамковий закон не може охопити всю адміністративну багатоманітність. Тому для окремих випадків спеціальний закон може встановлювати особливості адміністративного провадження. Водночас ці особливості (винятки) повинні обов’язково відповідати принципам, що визначені саме Законом «Про адміністративну процедуру».
Такими принципами є: верховенство права, законність, рівність перед законом, обґрунтованість та визначеність, безсторонність (неупередженість) адміністративного органу, добросовісність і розсудливість, пропорційність, відкритість, своєчасність і розумний строк, ефективність, презумпція правомірності дій та вимог особи, офіційність, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, гарантування ефективних засобів правового захисту.
Ці прогресивні принципи не можна вважати суто декларативними. З них випливають безпосередні права та обов’язки учасників адміністративної процедури, а тому вони мають важливе практичне значення.
Наприклад, презумпція правомірності дій та вимог особи (стаття 15 Закону) зобов’язує адміністративний орган тлумачити можливі сумніви, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, на користь особи. Передбачено, що дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи.
Принцип офіційності (стаття 16 Закону) зобов’язує адміністративний орган самостійно збирати та витребовувати необхідні для вирішення справи документи та докази. Впроваджується заборона вимагати від особи надання тих документів і відомостей, які перебувають у володінні інших державних органів (тобто для багатьох ситуацій буде діяти принцип «єдиного вікна»).
Принцип гарантування права на участь в адміністративному провадженні у разі загрози прийняття негативного (відмовного) рішення (стаття 17 Закону) його розробники коментують як принцип “жодних рішень без вас про вас”.
Для забезпечення принципу своєчасності та розумного строку (стаття 13 Закону) закріплено єдиний, чіткий порядок обчислення строків в адміністративному провадженні (стаття 33 Закону). Не менш важливим є введення граничного строку вирішення адміністративної справи, який за загальним правилом не має перевищувати 30 календарних днів для письмового провадження та 45 календарних днів в разі проведення слухання у справі. За загальним правилом ці строки можуть бути продовжені тільки одноразово, але не більше ніж на 15 календарних днів.
Закон також підтримує курс на цифровізацію адміністративних послуг, що, безумовно, є важливим в умовах війни. Стаття 62 Закону передбачає здійснення адміністративного провадження в автоматичному режимі, тобто за допомогою програмних засобів, без втручання людини (у випадках та порядку, визначених законом). При цьому відповідальність за адміністративні акти, прийняті в автоматичному режимі, несе адміністративний орган.
Закон є певним аналогом судових процесуальних кодексів, тільки на етапі прийняття рішення і його досудового оскарження. Оновлена адміністративна процедура встановлює чіткі вимоги до доказів, процесу доказування, регламентує порядок слухання справи, вимоги до адміністративних актів, які приймаються, їх чинності, припинення, оскарження та виконання.
Видається, що нова адміністративна процедура побудована на демократичних принципах згідно з європейськими стандартами, надає особі як гарантії дотримання прав, так і необхідні інструменти доведення своєї правоти на засадах змагальності.
У цій публікації/сьогодні ми висвітили тільки невелику частину нововведень. Плануємо розглянути інші новели у наступних публікаціях, якщо ця тема зацікавить наших читачів.
Наскільки ефективним виявляться нововведення? Чи виведуть вони на якісно новий рівень відносини особи з державою? Відповіді на ці питання нададуть тільки час і практика.
Водночас є очевидним, що у законі закладена ідеологія сервісно- орієнтованого підходу, на відміну від «радянського» підходу панування бюрократії.
Якщо Вам потрібна консультація з податкових, правових питань, або захист Вашого бізнесу – команда Smartsolutions надасть Вам фахове сприяння і допомогу.
Поділитись публікацією:
Оцініть публікацію:
Контактна особа
