Юристка розглянула перспективи впровадження Закону про «клуб білого бізнесу»: чи буде рішення ефективним? Законопроєкт №1104 Клуб білого бізнесу Обов’язок справно сплачувати податки закріплений у Конституції України. Проте практика показує, що держава змушена використовувати механізми «кнута і пряника» для підвищення податкової дисципліни. Особливо актуальним це питання стало під час повномасштабного вторгнення Росії, коли український бюджет критично потребує додаткових надходжень. Одним із кроків у цьому напрямку став Закон №1104, неформально названий «законом про клуб білого бізнесу».
Що таке «Клуб білого бізнесу»?
Закон запроваджує особливий порядок податкового адміністрування для підприємств, які демонструють високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства. До переваг входять:
- Мораторій на перевірки певного типу.
- Прискорення перевірок для бюджетного відшкодування.
- Призначення комплаєнс-менеджера, який надає консультації та допомагає з уникненням податкових ризиків.
Для потрапляння до «клубу» компанії повинні відповідати критеріям, включно з відсутністю податкової заборгованості, відповідністю рівня зарплат середньогалузевим показникам тощо. Законопроєкт №1104 Клуб білого бізнесу
Переваги і недоліки
Ідея закону полягає в стимулюванні бізнесу до чесного виконання податкових обов’язків. Проте існують і ризики.
- Порушення принципу рівності. Виділення «привілейованих» платників податків суперечить базовим демократичним принципам.
- Нестабільність законодавства. Внесення змін у податкову систему всупереч правилам сталості підриває довіру бізнесу до держави.
- Корупційні ризики. Механізми включення до «білого списку» можуть стати джерелом бюрократичних перепон або корупції.
Чи виправдає себе закон?
Для потрапляння до «клубу» компанії повинні відповідати критеріям, включно з відсутністю податкової заборгованості, відповідністю рівня зарплат середньогалузевим показникам тощо. Для потрапляння до «клубу» компанії повинні відповідати критеріям, включно з відсутністю податкової заборгованості, відповідністю рівня зарплат середньогалузевим показникам тощо. На думку Smartsolutions, ефективність закону залежатиме від прозорості його реалізації та здатності держави гарантувати рівні умови для бізнесу. Хоча ідея має потенціал, впровадження таких нововведень у кризовий період може викликати більше запитань, ніж відповідей. Законопроєкт №1104 Клуб білого бізнесу
Однак на практиці держава часто змушена застосовувати методи «кнута і пряника» для підвищення податкової дисципліни серед платників податків. Особливо нагальним це питання стає в періоди екстремальних подій, таких як стихійні лиха, військові конфлікти, та в інших кризових ситуаціях.
Станом на сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення агресора український бюджет потребує додаткових надходжень, адже кошти міжнародної фінансової допомоги заборонено спрямовувати на підтримку Сил оборони України. Це спонукає керівництво країни шукати альтернативні джерела наповнення бюджету, використовуючи швидкі і прості методи, як то підвищення ставок податків, запровадження «білих» і «чорних» списків суб’єктів господарювання тощо.
Але чи будуть такі рішення ефективними? Чи завдадуть ще більшої шкоди і без того знекровленому бізнесу?
Законопроєкт № 313-IX
Підставою для екстрених податкових ініціатив стали зобов’язання України перед Міжнародним валютним Фондом, щодо створення Україною національної стратегії доходів, що в теорії має призвести до скорочення дефіциту бюджету та збільшення надходжень. Національна стратегія доходів на 2024–2030 роки була розроблена менш ніж за пів року та схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 121-р уже 27 грудня 2023 року.
З інфографікою Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки можна ознайомитися за посиланням.
На підставі вищезгаданої Національної стратегії, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №1104 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», який неформально назвали «законом про клуб білого бізнесу». Його автором є Данило Гетьманцев, при цьому ініціативу підтримали чимало депутатів.
Суть ініціативи полягає в тому, що на період дії воєнного стану та по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, встановлюються особливості адміністрування податків та зборів для окремих категорій платників податків, які відповідають критеріям «високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства».
Цей закон під реєстраційним номером № 313-IX набрав чинності 1 серпня 2024 року та передбачив створення та ведення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Однак фактично реалізація його положень почне діяти з моменту створення відповідного Переліку.
Новели закону
Для учасників «Клубу білого бізнесу» держава пропонує особливий порядок податкового адміністрування, що включає:
- мораторій на проведення фактичних перевірок з питань ліцензування діяльності із зберігання пального для власних потреб та/або переробки;
- мораторій на проведення документальних позапланових перевірок (окрім перевірок, що проводяться за зверненням платника податків або відносно платника, що здійснює реалізацію/виготовлення підакцизних товарів, організацію азартних ігор, надає фінансові послуги або перевірок що проводяться в частині контролю за трансфертним ціноутворенням);
- скорочення термінів проведення камеральних та документальних перевірок для цілей бюджетного відшкодування до 5 та 10 днів, відповідно;
- надання індивідуальних податкових консультацій протягом 15 календарних днів від дати отримання звернення (без можливості продовження строку його розгляду);
- закріплення за платником податків комплаєнс*-менеджера, відповідального за взаємодію з платником (його завдання: виявлення податкових ризиків, розробка рекомендацій та консультацій для запобігання порушенням податкового законодавства, надання індивідуальних консультацій);
| *комплаєнс – система заходів та процедур, що здійснюються контролюючими органами, з метою підвищення рівня добровільного виконання податкових та інших обов’язків платниками податків відповідно до вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та зменшення ймовірності настання податкового ризику (комплаєнс-ризику). |
- у 5-дений строк отримання від контролюючого органу відомостей на запит (щодо інформації про податкові ризики та консультації щодо їх усунення);
- комплаєнс-менеджер за необхідності надає платникам усну податкову консультацію. Доступні також альтернативні канали комунікації з ним: телефоном, електронною поштою, в форматі відеоконференції або шляхом листування в електронному кабінеті платника податків. Платник податків може сам обрати зручний для себе формат взаємодії та частоту комунікації, що дозволяє адаптувати співпрацю до особливостей конкретного бізнесу.
Таким чином, мова здебільшого йде про право «білого бізнесу» на «VIP-обслуговування» з боку контролюючого органу. Такий підхід має мотивувати інших підприємців дотримуватися всіх правил, аби також отримати додаткові переваги та полегшити співпрацю з державними органами. Для тих же, хто не зміг потрапити до цього кола, обслуговування залишиться на попередньому рівні.
Загальні вимоги до платників податків для потрапляння до «клубу» наступні:
- відсутність порушень строків подання звітності;
- відсутність рішення про включення до ризикових платників ПДВ;
- відсутність заборгованості зі сплати податків та ЄСВ;
- відсутність порушень граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом останніх 12 місяців;
- відсутність санкцій до платника податків та/ або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;
- відсутність процедур банкрутства або припинення діяльності;
- відсутність громадянства держави, що здійснює збройну агресію проти України, у платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;
- відсутність змін щодо основного виду економічної діяльності протягом останніх 12 місяців;
- відповідність критеріям залежно від обраної системи оподаткування;
- перебування на обліку в ДПС більше 1 року.
Особливі критерії
Для того, щоб користуватися покращеним сервісом з боку контролюючого органу, платники податків, окрім загальних вимог, повинні відповідати встановленим в Законі критеріям.
Для юридичних осіб на загальній системі оподаткування — це такі показники:
- рівень сплати податку на прибуток повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;
- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників.
Для юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування, що є платниками єдиного податку 3 групи:
- рівень сплати податків за останні 4 квартали — не менше середнього по галузі;
- рівень зарплат працівників за останні 4 звітні періоди — не менше середньої по галузі у відповідному регіоні, помноженої на 1,1 (за умови, що середньомісячна чисельність працюючих — не менше 5 осіб).
Для юридичних осіб – платників єдиного податку IV групи (сільгоспвиробники):
- від’ємне значення різниці між сумою МПЗ та сплаченими податками і витратами на оренду земельних ділянок;
- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали, за умови наявності мінімум п’яти працівників;
- наявна власна площа земель (на праві власності/користування), орендованих земельних ділянок не менше 200 га або орендованої комунальної або державної власності не менше 0,5 га та виконання податкових зобов’язань зі сплати за землю та єдиного податку.
Для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування:
- рівень сплати ПДФО має бути рівним або вищим від середнього по галузі;
- рівень сплати ПДВ має бути рівним або вищим від середнього по галузі за останні 12 звітних періодів;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.
Для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку III групи:
- дохід перевищує 5,0 млн грн.;
- рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній по галузі за останні 4 квартали;
- рівень заробітної плати повинен бути не меншим за середню заробітну плату по галузі в регіоні, помножену на коефіцієнт 1.1 за останні 4 квартали.
Для резидентів Дія.Сіty діє єдина вимога:
- рівень сплати податків до бюджету повинен дорівнювати або перевищувати середній серед резидентів Дія.Сіті.
Запровадження переліку добросовісних платників податків.
Основною новелою Закону є те, що він передбачає створення Переліку добросовісних платників податків, яким, за дотримання певних вимог, передбачено надання ряду пільг.
Державна податкова служба України зобов’язана сформувати та затвердити Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та опублікувати його на своєму офіційному сайті на 15-й день з дня його затвердження.
За бажанням платник податків, включений до Переліку, може відмовитися від оприлюднення інформації про себе в публічному просторі. При цьому він не втрачає статус «члена Клубу білого бізнесу».
Особливості функціонування переліку
На реалізацію положень Закону № 313-IX було розроблено наказ Міністерства фінансів України від 07.10.2024 року № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Зокрема, Перелік формуватиметься ДПС щоквартально. До Переліку включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо). Інформацію про включення до Переліку платник податків отримуватиме через електронний кабінет.
Перший Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства буде затверджено не пізніше останнього робочого дня листопада (29 листопада 2024 року) та оприлюднено на п’ятнадцятий робочий день з дня його затвердження (19 грудня 2024 року).
Вже з 20 грудня кожен платник може перевірити інформацію про включення себе до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
ДПС України створили окремий сайт з відповідним функціоналом – «Територія високого рівня податкової довіри», що дозволяє ознайомитися з вимогами та критеріями «високого рівня добровільного дотримання податкового законодавства», дізнатися про середні показники заробітної плати та податків по галузям та адміністративним одиницям і де в подальшому буде здійснюватися публікація Переліку, а також комунікація з анонсованими комплаєнс-менеджерами.
Наразі сайт працює в тестовому режимі.
«Підводні камені» закону
Презумпція винуватості. Порушення принципу рівності
На думку критиків, Закон тільки підвищує градус несправедливості (в частині ідеї презумпції невинуватості платників податків). Насамперед встановлення пропонованих особливостей адміністрування для «платників податку з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» не повною мірою узгоджується з принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу, адже встановлює різні підходи до проведення перевірок платників податків, надання індивідуальних податкових консультацій, форм взаємодії між контролюючим органом та платником податку в залежності від набутого (за встановленими критеріями) податкового статусу.
На нашу думку, виглядає некоректним застосування поняття «платник податку з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», оскільки, зважаючи на загальноправовий принцип добросовісності, відносини, в даному випадку між контролюючими органами та платниками податків, мають базуватись на тому, що будь-який платник податків розглядається як такий, що сумлінно виконує свій податковий обов’язок. За змістом же Закону йдеться лише про виділення деяких (за окремими критеріями) сумлінних платників податків для цілей застосування до них пропонованих особливостей адміністрування податків та зборів, тоді як інша, причому значна частина також сумлінних платників податків позбавляється можливості застосування до них таких особливостей.
На це та на ряд інших суттєвих моментів безпосередньо звернуло увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку, ще коли Закон перебував в статусі законопроєкту.
Порушення сталості податкового законодавства
Податковий кодекс передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків і зборів повинні вноситися не пізніше, ніж за пів року до початку нового бюджетного періоду, коли почнуть діяти нові ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Те, що відбувається зараз, суперечить визначеним законом стандартам стабільності та підриває довіру не лише в те, що Уряд діє чесно по відношенню до бізнесу в частині змін до податкового законодавства, але й в те, що Закон про «Клуб білого бізнесу» в якийсь спосіб взагалі буде функціонувати.
Відносність критеріїв – корупційна складова в законі
Вбачається великим ризиком також і корупційна складова.
Механізм потрапляння до «клубу» не врегульований і виглядає так, ніби відбувається за замовчуванням при дотримані всіх вимог і відповідності критеріям. Це створює побоювання щодо того, що будуть існувати неочевидні неофіційні бюрократичні або інші перепони, які призведуть до того, що «привілейовані», «погоджені» бізнеси потраплять до «білого списку», а їхні конкуренти – ні.
У той же час потрапляння до відповідного Переліку ще не означає, що суб’єкту господарювання легко буде там утриматися. Критерії перебування в списку доволі суворі, і за відсутності неузгодженого податкового зобов’язання, якому має відповідати бізнес, покинути «клуб» можна швидко, особливо зважаючи на те, що питання виключення з вказаного Переліку належно не унормовано.
Окрім того, якщо уважно придивитися до критеріїв для включення до цього «клубу», автори ініціативи включають умовне «податкове навантаження/заробітна плата/дохід вище середнього по галузі». Насправді це може означати, що приблизно половина підприємств, суто за економічними показниками завжди будуть в «ризикових» незалежно від того, чи докладають вони максимум можливих зусиль, щоб дотримуватися закону. У той же час поняття «галузь» є наразі дуже умовним поняттям, адже в сучасній реальній ринковій економіці воно досить розмите.
Вирішити цю проблему пропонується шляхом публікації офіційних статистичних показників за галузями та регіонами на тому ж сайті tpd.tax.gov.ua, а також шляхом застосування «спеціалізованого калькулятора», який дозволить підприємцям самостійно перевірити відповідність свого бізнесу законодавчо-встановленим критеріям. Однак наразі ця функція ще не працює в належному форматі.
Тож незважаючи на те, що долучення до цього клубу і виключення з нього має відбуватися автоматично, можемо передбачати застосування звичайної української практики, коли визначальним є безпосередній вплив податкових органів на формування цього списку. Бо насправді середні показники – це ж не ті показники, якими кожен бізнес володіє. І перевірити правдивість встановлення цих середніх показників і причину, чому ваш бізнес не включили в «Клуб білих», буде доволі складно.
Збільшення бюрократичного навантаження, відсутність фахових спеціалістів та їх відповідальності
Слід також зазначити, що нормативно-правовий акт передбачає супровід та коригування податкових дій вітчизняних підприємців на зміну стратегії виявлення та покарання за помилки у сплаті податків.
Очікується, що тепер «білий бізнес» співпрацюватиме не з фіскально-орієнтованим контролером, яким раніше був податковий інспектор із супроводу сплати податків, а фактично з клієнтоорієнтованим менеджером, який повинен буде всіляко сприяти дієздатності українського бізнесу в умовах дії воєнного стану в нашій країні. Принаймні наразі так декларується.
Однак пропонований у проєкті підхід до взаємодії між контролюючими органами та платником податків («взаємодія між комплаєнс-менеджером та платником податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства») не містить завершеного механізму регулювання. Адже не регламентовано предмет, підстави та, головним чином, правові наслідки такого консультування для платників податків.
Але ким є ці комплаєнс-менеджери? Чи не тими самими податківцями, що мають «спущений з гори» план донарахування і притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків?
Гіпотетично, ще одним негативним моментом може стати збільшення бюрократичного навантаження, що є актуальним в аспектах:
– спроможності (в тому числі фахової) контролюючих органів забезпечити на сьогодні надання комплаєнс-менеджера для відповідних платників податків та належну взаємодію між ними;
– можливості забезпечення проведення податкових перевірок та надання індивідуальних податкових консультацій в пропоновані терміни.
Окрім того, відзначимо ризик необхідності перегляду чисельності контролюючих органів, їх структури для забезпечення виконання ними відповідних функцій, що також може призвести до додаткових бюджетних витрат.
Відсутність фінансово-економічного обґрунтування і прогнозування очікуваних результатів
До законопроєкту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України та Регламенту Верховної Ради України. Так само і пояснювальна записка до законопроєкту не передбачала жодних визначених економічних наслідків, жодного економічного результату, який очікується від прийняття цього законопроєкту у майбутньому.
Сегрегація бізнес-спільноти
Видається дивним, що депутати, лобіюючи зміни до Податкового кодексу в частині підвищення податків, перед цим приймають закон, який начебто надає якісь привілеї для певних суб’єктів підприємницької діяльності, тоді як аналогічні можливості вже існували у законодавстві раніше.
У результаті частина бізнесу буде вилучена з процесу досягнення справедливих та якісних результатів реформування, тому що вона вже має привілеї і не хоче їх втрачати, а всі аргументи та зусилля решти бізнесу будуть розглядатися через призму «не білий/ризиковий», які вимагають реформ, «щоб не платити податки».
Окремо постає питання щодо учасників правового режиму Дія.Сіty, які дотрималися численних критеріїв, щоб здобути цей статус. Законом їм гарантовано стабільність і всі привілеї резидента Дія.Сіty впродовж 25 років та незмінність цього законодавства. Проте, з прийняттям нового закону схоже, що резиденти Дія.Сіty змушені будуть підтверджувати свій статус заново. Тож незрозуміло, яким чином буде проходити додаткова верифікація, що підтвердить статус не лише резидента Дія.Сіty, але й добросовісного платника податків.
Спроба економічного бронювання працівників «білого бізнесу»
У Перехідних положеннях Закону міститься завуальована спроба запровадити «автоматичне бронювання» для працівників «білого бізнесу» на рівні до 25% на підприємстві. Така норма Перехідних положень передбачає рекомендацію для Кабінету міністрів України розглянути та внести відповідні зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, затвердженого Постановою КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27 січня 2023 року № 76.
Однак комітет Верховної Ради з правової політики в своїй пояснювальній записці чітко зазначав, що немає законодавчих норм, за допомогою яких це положення можна було б реалізувати, зазначаючи, що така редакція не відповідає статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки вказаною статтею визначено вичерпний перелік категорій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
«Економічне бронювання» саме по собі є неоднозначним питанням, консенсусу щодо якого наразі немає в українському суспільстві, що своєю чергою знову підвищує корупційні ризики в ході реалізації положень Закону. Кількість мобілізаційного потенціалу для побудови ефективної оборонної стратегії не повинна залежати від рішення податківців, оскільки це значно виходить за межі компетенції цих органів.
Висновок
Пригадаємо, що в Україні вже були аналогічні спроби формування «білих», «чорних», «зелених» та «сірих» списків в митних та податкових органах. Подібних ініціатив можна згадати чимало (наприклад, «інвестиційні няні», офіси великих платників податків тощо), які, на жаль, істотно не вплинули на бізнесове середовище або і зовсім привели до протилежних (відносно первинних очікувань) явищ.
Наразі важливо спостерігати, як фактично ідеї, привнесені Законом, будуть реалізовані на практиці і яким шляхом піде ця спроба наповнити український бюджет.
Підсумовуючи сказане вище: українському бізнесу варто продовжувати відстоювати вимоги щодо справжньої податкової реформи, прозорої і справедливої для всіх, аби потреба в додатковому адмініструванні зникла з нашого правового поля назовсім.
